ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" січня 2011 р. м. Київ К-48178/09
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (rs4945718) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.
суддів: Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі №2а-905/09/0570 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області в якому просив зобов’язати здійснити перерахунок пенсії у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .
Постановою Володарського районного суду Донецької області від 06 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області щодо невиплати пенсії, як інваліду 3-ї групи, в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, ч. 3, 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області провести позивачу перерахунок та виплату основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової - 50% мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності (основної та додаткової пенсії) з 01.01.2006 року відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 3, 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року постанова суду першої інстанції змінена та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.11.2006.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене вище судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивач віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням і є інвалідом 3 групи.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області і отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 групи.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"із змінами, внесеними згідно з Законом України від 1 липня 1992 року N 2532-XII (2532-12) , у редакції Закону України від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) , визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам IIІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28 грудня 2007 року N 107-VI (107-17) , який набрав чинності з 1 січня 2008 року, була викладена в новій редакції особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 1 липня 1992 року N 2532-XII (2532-12) , Декретом Кабінету Міністрів України від 26 березня 1993 року N 29-93 (29-93) , у редакції Законів України від 17 червня 1993 року N 3285-XII (3285-12) , від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) зі змінами внесеними Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV (3108-15) , встановлений порядок нарахування державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.
Так, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком (частина четверта статті 54). Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"згідно з підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) була викладена в новій редакції та відповідно частини третьої вказаної статті у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Крім того, згідно вказаного закону стаття 50 була доповнена частиною 6 наступного змісту: "розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами". Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік (107-17) були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на день звернення позивача за перерахунком) передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до частини 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших, ніж встановлено Законом (1058-15) , є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду, щодо можливості здійснення перерахунку пенсії, починаючи з 01.11.2006 року, оскільки прийняття Закону України №231 від 05.10.2006 року (231-16) "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", лише внесло зміни до ст. 67 Закону № 796, однак не змінила ст.ст. 50,54 цього Закону, якими встановлюється розмір пенсії.
Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення частково незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року - скасувати.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 06 серпня 2009 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: