ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" січня 2011 р. м. Київ К-20426/10
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді
|
Розваляєвої Т. С.
(суддя-доповідач),
|
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимог та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад" звернулось з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-336 від 05 січня 2009 року, зобов’язання скасувати перерозподіл грошових коштів, вказаний у повідомленні № 4 від 09 січня 2009 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що позивач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Станом на 01 січня 2009 року має недоїмку зі сплати страхових внесків, штрафу, пені в розмірі 181 183 грн 46 коп.
Позивачу направлено вимогу про сплату боргу № Ю-336 від 05 січня 2009 року про сплату недоїмки із сплати страхових внесків, штрафу та пені в розмірі 181 183 грн 46 коп.
Не погоджуючись з вказаною вимогою ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" звернулось з цим позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо необґрунтованості заявленого позову.
В касаційній скарзі позивач зазначає, що суди не звернули уваги на те, що суми, які сплачувались позивачем, незаконно зараховувались Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в рахунок недоїмки, штрафу та пені, які виникли за попередні періоди. Крім того, сплата страхових внесків здійснюється одночасно з отриманням коштів на оплату праці. Таким чином, на думку позивача, якщо станом на час сплати страхових внесків кошти на оплату праці ним не отримані, підстави для виплати таких внесків відсутні.
Доводи скаржника є безпідставними з огляду на наступне.
Судами встановлено, що, сплачуючи страхові внески за поточні періоди, позивач мав заборгованість по сплаті страхових внесків за минулі періоди.
Статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із частиною 5 статті 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Отже, виходячи із змісту вказаної норми, Управління Пенсійного фонду України зобов'язано зарахувати сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
За таких підстав, дії відповідача по зарахуванню сплачених страхових внесків за минулий період є правомірними.
Згідно із частиною 2 статті 17 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частина 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Стаття 20 Закону визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону (1058-15)
нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно із частиною 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов’язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах, встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правильні висновки судів, що є підставою для залишення їх рішень без змін.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року –без змін .
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: