Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,

Олексієнка М.М.,

Кочана В.М.,

Черпака Ю.К.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради на постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 18 грудня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області про скасування наказу № 1050 від 17 травня 2005 року про відмову в приватизації квартири і зобов’язання прийняти рішення про надання дозволу на приватизацію квартири,-

У вересні 2006 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1, яка на підставі ордеру № 2268 від 25.12.1982р. була надана її сім’ї на склад з 4 осіб.

Вказувала на те, що наказом управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області № 1050 від 17 травня 2005 року їй відмовлено у приватизації вказаної квартири, посилаючись на необхідність отримання від її дітей згоди на її приватизацію, оскільки вони не визнавались такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Посилаючись на те, що її діти проживають окремо, а у вказаній квартирі вони ніколи не були зареєстрованими і не проживали, вважала таку відмову неправомірною. Тому просила суд скасувати наказ відповідача № 1050 від 17 травня 2005 року та зобов’язати прийняти рішення, яким дозволити здійснити приватизацію вказаної квартири.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 18 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2007 року, позов задоволено. Скасовано наказ управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області № 1050 від 17 травня 2005 року про відмову ОСОБА_6 в приватизації квартири АДРЕСА_1 . Зобов’язано Управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області прийняти рішення про надання дозволу на приватизацію вказаної квартири.

У касаційній скарзі управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що на підставі ордеру № 2268 від 25 грудня 1982 року на право зайняття жилого приміщення, виданого виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Макіївки, ОСОБА_6 була надана трьохкімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на склад сім’ї з чотирьох осіб - їй, її чоловіку ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та їх дітям - ОСОБА_9. та ОСОБА_8

ОСОБА_6, як наймач вказаної квартири, звернулась до відповідача з заявою щодо підготовки та оформлення документів на передачу у власність займаного нею на умовах договору найму жилого приміщення та видачу свідоцтва про право власності на неї.

Наказом управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області № 1050 від 17 травня 2005 року позивачу було відмовлено у приватизації вказаної квартири, посилаючись на необхідність отримання від її дітей згоди на її приватизацію, оскільки вони не визнавались такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Пунктом 1 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі –Закон) передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2 статті 8 (в редакції на момент приватизації) передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Тобто, зазначеною нормою встановлено те, що згоду на приватизацію квартири повинна дати особа, яка проживає або має право на проживання у цій квартирі, незалежно від прописки.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 5 Закону до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

У заяві повнолітніх дітей позивача –ОСОБА_9 та ОСОБА_8., адресованої на ім’я відповідача, яка міститься в матеріалах справи, вони вказують на те, що у зазначеному приміщенні ніколи не проживали та не були зареєстрованими, про що свідчить наявний у матеріалах справи особовий рахунок № НОМЕР_1. Просили видати дозвіл на приватизацію квартири їх матері –ОСОБА_6

За наявності заяви повнолітніх членів сім'ї, які мають право на вказане житло, про відмову від приватизації вказаної квартири, суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність винесення управлінням по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради Донецької області спірного наказу № 1050 від 17 травня 2005 року про відмову в приватизації квартири АДРЕСА_1, а тому правомірно його було скасовано та зобов’язано відповідача прийняти рішення про надання дозволу на її приватизацію.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 18 грудня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.