К-36722/10-С Про стягнення суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку адресної допомоги - 27.01.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 року

у справі № 2а-12115/09/10/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой Автономної Республіки Крим

про стягнення суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку адресної допомоги

У жовтні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой Автономної Республіки Крим про стягнення суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку адресної допомоги, яка включається до складу пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання ОСОБА_4 у розмірі 3537,39 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим оскаржило їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV (1105-14) ) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади. Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.

Статтею 46 вказаного Закону визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не є державним органом і не відповідає за зобов’язаннями держави.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у період з червня 2008 року по лютий 2009 року було понесено витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_4. Окрім основного розміру пенсії позивачем було понесено витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги у розмірі 3537,39 грн.

Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку (z0376-03) визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 етапі 8 цього Закону (1105-14) ), у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку (z0376-03) , відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г"статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення"в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року № 1094 (1094-2001-п) .

Відповідно до пункту 4 Порядку (z0376-03) відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"від 26.03.2008 року № 265 (265-2008-п) (далі - Постанова) визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Згідно з пунктом 4 даної Постанови (265-2008-п) виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що відповідно до діючого законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено відшкодування коштів на виплату пенсій, а не державної допомоги (адресної допомоги, доплати, тощо).

Щомісячна державна адресна допомога до пенсії не належить до числа послуг та страхових виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) . Тому відшкодуванню підлягають витрати на виплату пенсій, визначені статтею 21 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV та постановою правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про затвердження Порядку від шкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) .

Отже, ані зазначеними Законом (1105-14) і Порядком (z0376-03) , ані Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 (265-2008-п) на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії.

За вищевказаних обставин суд касаційної інстанції погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.