Про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень - 26.01.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Кримської митниці та заступника Прокурора Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року у справі №2-27/7638-2008А за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"до Кримської митниці, за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим, про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень, -

У червні 2008 року ДП "Сімферопольський виноробний завод"звернулось до суду адміністративним позовом до Кримської митниці про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р"від 11.06.2008 №24, №25.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення Кримської митниці форми "Р" від 11.06.2008 №24 по донарахуванню на підставі статті 4 Закону України "Про єдиний митний тариф та митний тариф України" суми податкового зобов'язання у розмірі –27 727 234,89грн. (26406890,37грн. - основний платіж, 1320344,52грн. –штрафні санкції) та податкове повідомлення форми "Р" від 11.06.2008 №25 по донарахуванню на підставі статей 282, 284 Митного Кодексу України та пункту 3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податкового зобов'язання у розмірі 5 545 446,97грн. (основний платіж - 5281378,07грн., штрафні санкції - 264068,90грн.).

В касаційній скарзі Кримська митниця просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заступник Прокурора Автономної Республіки Крим просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував судове рішення тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач знав про невідповідність сертифікатів про походження товару та навмисно їх використовував, а відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2006 між Державним підприємством "Сімферопольський виноробний завод" (Україна) в особі директора підприємства - Голубенко А.Б. та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" (Грузія), в особі директора Адуашвілі Г.Т., було укладено контракт №41, строком дії до 30.04.2007, предметом якого є коньячний спирт, в асортименті, по якісним характеристикам, стандартам, строкам та умовам поставки, відповідно до додатку.

Сторонами 29.12.2006 до вищевказаного контракту було підписано додаткову угоду №3 щодо пролонгації договору до 31.12.2007.

Митне оформлення спирту коньячного 5-ти та 6-ти річної витримки (далі товару), що надійшов на адресу Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" здійснено з застосуванням режиму вільної торгівлі, відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузії.

Так, при митному оформленні товару за ВМД №600000001/6/007497 від 04.09.2006, №600000001/6/007498 від 01.09.2006, №600000001/6/007499 від 01.09.2006, декларантом ПКФ "Веда" Піхідчук О.С. до митного оформлення було надано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 03.07.2006 №GЕ - 0420 за ВМД №600000001/6/008509 від 02.10.2006, за ВМД № 600000001/6/008510 від 02.10.2006, за ВМД №600000001/6/00851 від 02.10.2006, сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 15.08.2006 №GЕ -0519 за ВМД №600000001/7/001237 від 06.03.2007, за ВМД №600000001/7/001238 від 06.03.2007, за ВМД №600000001/7/001239 від 06.03.2007, сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 23.01.2007 №GЕ-0726 за ВМД №600000001/7/004867 від 19.07.2007, заВМД №600000001/7/004868 від 19.07.2007, за ВМД №600000001/7/004869 від 19.07.2007, за ВМД №600000001/7/004870 від 19.07.2007, за ВМД №600000001/7/004871 від 19.07.2007, за ВМД №600000001/7/004872 від 19.07.2007, сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 18.06.2007 №GЕ - 0260.

Разом з сертифікатами про походження товару форми СТ-1 від 15.08.2006 №GЕ -0519 та від 18.06.2007 №ОЕ - 0260 до митного оформлення надано акт експертизи від 15.08.1006 №0493 та від 18.06.1007 №GЕ-0257 відповідно.

На підставі ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузії про вільну торгівлю (набрала чинність 04.06.1996) митне оформлення спиртів коньячних походження з Республіки Грузія за сертифікатами про походження товарів форми СТ-1 від 03.07.2006, №ОЕ-0420 від 15.08.2006 №GЕ-0519, від 23.01.2007 №GЕ-0726, від 18.06.2007 №GЕ-0260 було здійснено з застосуванням пільгового режиму вільної торгівлі, тобто, без сплати ввізного мита.

Разом з тим, 27.07.2007 до Кримської регіональної митниці надійшов лист громадянина ОСОБА_9 в якому було зазначено про те, що сертифікати походження на спирт коньячний, що надходить від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" до Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" - підроблені.

28.03.2008 заступник начальника Кримської регіональної митниці звернувся до начальника III Управління Головного управління по особливо важливим справам Слідчого Департаменту Служби Доходів Міністерства фінансів Республіки Грузія з проханням надати відповіді щодо наявності в розпорядженні митних органів Грузії будь-яких документів за підписом директора Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" - Голубенко А.Б., крім зовнішньоекономічного контракту №41 та додаткової угоди до нього від 29.12.2006 за №3, а також відомостей про те, чи підписував останній в присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" вищезгадані документи.

Листом від 02.04.2008 №16-03/4/4/4-399 начальник III Управління ГУ по особо важливим справам Слідчого Департаменту Служби Доходів Міністерства фінансів Республіки Грузія повідомив, що вищезгадані документи директору ТОВ "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" були привезені кимось на ім’я Савел вже підписаними та з печатками, і були повернути до України після виконання грузинською стороною.

Листом від 16.04.2008 №16-03/4/4/4-458 начальник III Управління ГУ по особо важливим справам Слідчого Департаменту Служби Доходів Міністерства фінансів Республіки Грузія повідомив, що перевіркою сертифікатів походження в Департаменті лози і вина "Самтрест"Грузії було встановлено, що сертифікати походження від 23.01.2007 №GE-0260, від 03.07.2006 №GE-0420, від 15.08.2006 №GE-0519, від 23.01.2007 №GE-0726 для експорту товару "спирт коньячний"на ТОВ "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" не видавались. Також в даному листі зазначено, що в справжніх сертифікатах походження за даними номерами зазначено інші юридичні особи, дати видачі та реквізити.

Про дані факти заступник начальника Кримської регіональної митниці повідомив начальника Кримської митниці 20.05.2008.

Наказом т.в.о. начальника Кримської митниці від 20.05.2008 №95, із змінами, внесеними наказом від 28.05.2008 №123, створено комісію для проведення камеральної перевірки митних оформлень товарів –"спирт коньячний"ДП "Сімферопольський виноробний завод" за ВМД №600000001/6/007497 від 04.09.2006, №600000001/6/007498 від 01.09.2006, №600000001/6/007499 від 01.09.2006, №600000001/6/008509 від 02.10.2006, №600000001/6/008510 від 02.10.2006, №600000001/6/00851 від 02.10.2006, №600000001/7/001237 від 06.03.2007, №600000001/7/001238 від 06.03.2007, №600000001/7/001239 від 06.03.2007, №№600000001/7/004867-600000001/7/004872 від 19.07.2007.

За результатами камеральної перевірки складено Акт від 02.06.2008 №К/0004/8/600000000/0014290527 в якому зазначено, що в період з 01.09.2006 по 19.07.2007 від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" на адресу Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" за зовнішньоекономічним контрактом №41 від 01.06.2006 в межах 4-х поставок було ввезено 15 вагонів-цистерн з товаром "спирт коньячний". Крім того, комісією встановлено, що митне оформлення спирту коньячного 5-ти та 6-ти річної витримки (далі товару), що надійшов на адресу Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" здійснено з застосуванням режиму вільної торгівлі, відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузії.

В ході перевірки було встановлено, що сертифікати за №GЕ-0260 від 23.01.2007, №GЕ-0420 від 03.07.2006, №GЕ-0519 від 15.08.2006, №GЕ-0726 від 23.01.2007 (Грузія) на товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" не видавалися, а тому митницею зроблено висновок, що дані сертифікати не можуть, у розумінні умов Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю (268_600) при митному оформленні спиртів коньячних, бути підставою для підтвердження походження товару з Республіки Грузія, і тому Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" при митному оформленні спиртів коньячних порушило умови зазначеної вище Угоди, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань у сумі 31688268,44грн., з них ввізне мито - 26406890,37грн., податок на додану вартість - 5281378,07грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки 11.06.2008 Кримською митницею було прийнято податкові повідомлення №24 та №25, відповідно до яких, позивач має зобов'язання по сплаті до Державного бюджету України ввізного мита в сумі 26406890,37грн. та податку на додану вартість у сумі - 15281378,07грн.

Пунктом 2 статті 1 Митного Кодексу України надано поняття ввезення на митну територію України товарів та транспортних засобів, а саме - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон в відповідному напрямку - тобто фактичне переміщення товарів та предметів у будь який спосіб.

Згідно зі статтею 40 Митного Кодексу, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний, кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу (92-15) , інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

В статті 70 Митного Кодексу України встановлено, що мета митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 276 Митного Кодексу України, передбачає, що Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до частини 1 статті 282 Митного Кодексу України, для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

Згідно вимог статті 283 Митного Кодексу України, сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити:

1) письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про країну походження товару;

2) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Так, 09.01.1995 між Урядом України та Урядом Республіки Грузія було укладено Угоду про виробничу кооперацію (268_623) (далі Угода), яка ратифікована Законом України від 05.05.1996 №168/96-ВР (168/96-ВР) .

Згідно зі статтею 6 Угоди, Договірні Сторони вважають необхідним укладання угод про виробничу кооперацію насамперед у таких галузях: паливно-енергетичний комплекс; металургійна, хімічна, нафтохімічна та деревообробна промисловості; машинобудівна та оборонна промисловості; легка промисловість; транспорт; медична та фармакологічна промисловості; сільське господарство та харчова промисловість.

В статті 8 Угоди передбачено, що реалізація галузевих та міжгалузевих угод про виробничу кооперацію здійснюватиметься шляхом укладання на їх основі договорів (контрактів) між підприємствами країн Договірних Сторін, які є підставою для митного оформлення та пропуску продукції через митний кордон країн Договірних Сторін. Декларування продукції (послуг), що поставляється в рамках виробничої кооперації, здійснюється митними органами країн Договірних Сторін, що проводять їх облік, відповідно до їх законодавства.

Відповідно до статті 9 Угоди, Сторони зобов'язуються не застосовувати ввізне та вивізне мито, податки, акцизи та кількісні обмеження щодо товарів, які поставляються по кооперації і в межах митних режимів переробки, а також наданих послуг. Збори за митне оформлення вказаної продукції (надання послуг) справляються на загальних умовах відповідно до законів і правил країн Договірних Сторін.

Під товарами, що походять з території Договірних Сторін, розуміються товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24.09.1993 (997_055) , затвердженими Рішеннями Ради Глав Урядів Незалежних Держав, (далі Правила).

Відповідно до вказаних Правил (997_055) , термін "країна походження товарів" означає державу-учасницю Співдружності Незалежних Держав, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці. Для застосування критерію достатньої переробки може застосовуватися кумулятивний принцип походження, тобто за умови послідовної переробки товару в державах-учасницях СНД ці держави розглядаються для цілей визначення походження як одне ціле.

Відповідно до пункту 9 Правил (997_055) , товар вважається таким, що походить з країни експорту, лише у випадку, якщо цей товар не лише відповідає встановленим цими Правилами (997_055) критеріям походження та іншим умовам, але й закуповується безпосередньо у підприємства, фірми, зареєстрованих у встановленому порядку в країні експорту, та експортується шляхом прямого відвантаження з цієї країни в країну імпорту.

В пункті 10. Правил (997_055) регламентовано, що на посвідчення походження товару в даній державі-учасниці СНД необхідно, надати митним органам країни ввозу декларацію-сертифікат (далі - сертифікат) про походження товару.

Пункт 11. Правил (997_055) , вказує, що під час експорту товарів з держави-учасниці СНД сертифікат про походження видається уповноваженими згідно з національним законодавством органом країни походження товару.

Держави-учасниці СНД обмінюються зразками печаток органів та підписів осіб, уповноважених завіряти сертифікати. Без надання зазначених зразків сертифікати вважаються недійсними і на товари не поширюються преференції, передбачені угодою про режим торгівлі.

Також, пункт 12 Правил (997_055) передбачає, що Сертифікат має містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адресу експортера; б) найменування та адресу імпортера; в) засоби транспортування і маршрут прямування (наскільки це відомо); г) кількість місць і вид упаковки, опис товару з усіма необхідними для ідентифікації товару відомостями; д) вага брутто і нетто (4). Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару суттєво змінюється під час транспортування або коли ці одиниці стандартно застосовуються до цього виду товару.

Відповідно до пункту 13 Правил (997_055) , Сертифікат про походження повинен однозначно свідчити про те, що цей товар походить з відповідної країни, тобто він має містити: а) письмову декларацію експортера про те, що товар відповідає критерію походження; б) письмове повідомлення про те, що надані експортером у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Пунктом 4.3. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 зазначеного Закону податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про Єдиний митний тариф" встановлено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Оскільки митним органом під час перевірки було встановлено, що сертифікати за №GЕ-0260 від 23.01.2007, №GЕ-0420 від 03.07.2006, №GЕ-0519 від 15.08.2006, №GЕ-0726 від 23.01.2007 (Грузія) на товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кавказьких алкогольних напоїв" не видавалися, тому колегія суддів приходить до висновку, що дані сертифікати не можуть, у розумінні положень Митного кодексу України (92-15) та умов Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю (268_600) , при митному оформленні спиртів коньячних бути підставою для підтвердження походження товару з Республіки Грузія, а отже і підставою для звільнення від оподаткування та інших обов’язкових платежів під час митного оформлення.

Оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.