К-44222/09-С Про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - 26.01.2011 Прийняття

Приватне підприємство "Автоцентр"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (далі –відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (далі –відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 1287200,00 грн. (в редакції довідки про уточнення суми бюджетної заборгованості –вх. № 5345 від 24 червня 2008 року –т. 1, арк. справи 167-168).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Автоцентр"бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1287163,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Автоцентр"судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі та доповненнях до касаційної скарги Тростянецька ОДПІ у Вінницькій області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Тростянецької ОДПІ у Вінницькій області задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"Тростянецькою ОДПІ у Вінницькій області було проведено виїзні позапланові перевірки ПП "Автоцентр"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за результатами яких були складені: довідка № 185/23-30002562 від 28 грудня 2006 року, якою підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень місяць 2006 року в сумі 187710,00 грн.; довідка № 2/23-30002562 від 22 січня 2007 року, якою підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад місяць 2006 року в сумі 306513,00 грн.; довідка № 5/23-30002562 від 19 березня 2007 року, якою підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень місяць 2006 року в сумі 529490,00 грн.; акт № 68/23-30002562 від 19 квітня 2007 року, яким підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень місяць 2007 року в сумі 156277,00 грн.; акт № 103/23-30002562 від 22 травня 2007 року, яким підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий місяць 2007 року в сумі 107210,00 грн.

Перевірками було підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період жовтень 2006 року –лютий 2007 року у розмірі 1287200,00 грн. Разом з цим, у актах № 68/23-30002562 від 19 квітня 2007 року та №103/23-30002562 від 22 травня 2007 року було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у завищенні ПП "Автоцентр" від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за січень 2007 року на суму 24700,00 грн., у зв’язку з чим 22 травня 2007 року Тростянецька ОДПІ у Вінницькій області прийняла податкове повідомлення-рішення №0000252355/0, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року на 24700,00 грн.

Також в процесі розгляду справи судами було встановлено, що 29 травня 2008 року Тростянецька ОДПІ у Вінницькій області на підставі акта перевірки № 00014/1555/30002562 прийняла податкове повідомлення-рішення №0000851555/0, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 37,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем була правомірно заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за період жовтень 2006 року –лютий 2007 року у розмірі 1287163,00 грн. і вона підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПП "Автоцентр"відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , оскільки перевірками не була виявлена неправильність визначення суми бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Саме нормами зазначеного пункту Закону (168/97-ВР) регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у позивача переплати по податку на додану вартість у сумі 1287163,00 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується зворотнім боком облікової картки ПП "Автоцентр"(т. 1, арк. справи 194), спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду (частина 2 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як зазначалося вище, Тростянецькою ОДПІ у Вінницькій області були проведені виїзні позапланові перевірки ПП "Автоцентр"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за результатами яких були складені довідки № 185/23-30002562 від 28 грудня 2006 року, №2/23-30002562 від 22 січня 2007 року, № 5/23-30002562 від 19 березня 2007 року та акти №68/23-30002562 від 19 квітня 2007 року, № 103/23-30002562 від 22 травня 2007 року, якими підтверджено заявлену ПП "Автоцентр"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період жовтень 2006 року –лютий 2007 року у розмірі 1287200,00 грн. Зазначені довідки та акти є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, у довідках про результати перевірки було зазначено (пункт 2.11), що податковим органом було надіслано запити з питання правових відносин ПП "Автоцентр"з фірмою "Peter Derksen".

Разом з цим, із наявних в матеріалах справи запитів № 911/10/26-31 від 10 жовтня 2004 року, № 1007/10/26-31 від 01 листопада 2004 року, № 1186/7/26-31 від 23 грудня 2004 року, № 69/7/26-5006 від 03 лютого 2005 року, 427/10/26-51 від 26 квітня 2005 року, № 785/7/26-5104 від 29 червня 2005 року, № 79/8/26-5104 від 03 лютого 2006 року вбачається, що вони були здійснені до звернення позивача про відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за період жовтень 2006 року –лютий 2007 року.

Матеріали справи містять також лист Управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області № 6823/10/26-5105 від 23 грудня 2005 року, яким було підтверджено існування нерезидента –фірми "Peter Derksen"(Німеччина).

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальника позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1287613,00 грн.

Відповідно до вищевикладених приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) Тростянецька ОДПІ у Вінницькій області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов’язок, передбачений Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , не був виконаний Тростянецькою ОДПІ у Вінницькій області, що підтверджується довідкою ГУ ДКУ у Вінницькій області від 25 червня 2008 року № 4-11/326, чим були порушені права позивача.

Посилання Тростянецької ОДПІ у Вінницькій області в касаційній скарзі на порушення позивачем підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"у зв’язку з неподанням заяви про відшкодування суми податку на додану вартість є безпідставними, оскільки ні в довідках про результати перевірок № 185/23-30002562 від 28 грудня 2006 року, №2/23-30002562 від 22 січня 2007 року, № 5/23-30002562 від 19 березня 2007 року, на в актах№68/23-30002562 від 19 квітня 2007 року, № 103/23-30002562 від 22 травня 2007 року, ні в своїх запереченнях, поданих під час судового розгляду справи, податковий орган не заявляв про порушення позивачем порядку отримання (виплати) бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи і рішень судів попередніх інстанцій, позивачем дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) : позивач скористався своїм правом прийняття рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку шляхом подання до Тростянецької ОДПІ у Вінницькій області податкових декларацій з податку на додану вартість, які зареєстровані відповідачем-1, і щодо заповнення яких у податкового органу відсутні заперечення.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання податкового органу про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом свої прав, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій, як необґрунтовані, з огляду на наступне.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"слід враховувати приписи частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, доводи касаційної скарги відповідача-1 щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем річного строку звернення до суду є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року залишити без змін.