ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року м. Київ К-7009/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 року
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2008 року
по справі № 2а-3172/08 (№ 22-а-7338/08)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
третя особа: Державна податкова адміністрація у Харківській області
про визнання рішення недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 30.08.2007 року № 0000940849 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 592,50 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 року по даній справі позов задоволено; визнано недійсним спірне рішення, з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 159 КАС України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення 10.09.2007 року перевірки господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 38, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, встановлено незастосування РРО при проведенні розрахункової операції на суму 318,50 грн. та невидача розрахункового документа, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі результатів вказаної перевірки, 30.08.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000940849 про нарахування штрафних санкцій згідно п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 1 592,50 грн.
Також судами вказано, що позивач надає послуги в сфері грального бізнесу та в своїй діяльності використовує ігрові автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач. Вказані ігрові автомати вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача не обов’язкова. За специфікою роботи грального автомату, надані права на гру відбуваються без участі людини, гральний автомат виступає як суб’єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати документи, а обслуговуючий персонал не може вплинути на процес надання послуги і виключений з нього.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі-суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Згідно п. 1 ст. 3 вказаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР)
, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 5 ст. 3 цього Закону передбачено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР)
, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Згідно ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій –це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). У відповідності до цієї статті, автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Виходячи із специфіки роботи грального автомата, надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб’єкт надання цього права, але не може самостійно заповнювати розрахункові книжки, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливти на процес надання послуги і виключений з нього.
Відповідно до п.6 Додатку до Постанови КМУ "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" №121 від 07.02.2001 року (121-2001-п)
встановлено обов’язок Міністерства промислової політики України в термін до 31.12.2006 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам. а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Однак, до цього часу Міністерством промислової політики України так і не забезпечено розроблення гральних автоматів з фіскальною пам’яттю та не розроблені запам’ятовуючі пристрої.
За таких обставин, згідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку, щодо неправомірності застосування до позивача штрафної санкції, а відтак щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги, порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2008 року по справі № 2а-3172/08 (№ 22-а-7338/08) залишити без змін.
Справу № 2а-3172/08 (№ 22-а-7338/08) повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
|
підпис
|
Голубєва Г.К.
|