Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.А.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього

розгляду касаційну скаргу

Фонду

загальнообов’язкового державного соціального страхування України на

випадок безробіття в особі: Харківського міськрайонного центру

зайнятості, на постанову Харківського окружного адміністративного

суду від 15 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного

адміністративного суду від 26 березня 2009 року у справі за позовом

Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування

України на випадок безробіття в особі: Московського районного

центру зайнятості до ОСОБА_6 про стягнення коштів, -

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі: Московського районного центру зайнятості, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення коштів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі: Московського районного центру зайнятості, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове – про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2003 року ОСОБА_6 одержала свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи.

Після чого, 11.07.2003 року –подала до ДПІ у Московському районі м. Харкова заяву про проведення документальної перевірки у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності. Відповідно до довідки від 16.07.2003 року, складеної за результатами проведення такої перевірки, - ОСОБА_6 з дня реєстрації підприємницьку діяльність не здійснювала та доходів не отримувала.

В цей же день, 16.07.2003 року, відповідач звернулась з відповідною заявою до Московського районного виконавчого комітету м. Харкова про анулювання свідоцтва на зайняття підприємницькою діяльністю з резолюцією ДПІ у Московському районі м. Харкова, яка свідчила, що розрахунковий рахунок ОСОБА_6 не відкривався і заборгованості по сплаті податків та інших обов’язкових платежів - немає.

Державна реєстрація відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи скасована 28.11.2003 року.

16.10.2003 року ОСОБА_6 звернулась до Московського районного центру зайнятості із заявою про сприяння у працевлаштуванні, а 23.10.2003 року - із заявою про присвоєння статусу безробітного.

Після надання з 23.10.2003 року статусу безробітного, відповідачу за період з 23.10.2003 року по 31.03.2004 року нараховано і виплачено допомогу по безробіттю у сумі 570,29 грн.

Вподальшому, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі: Московського районного центру зайнятості, звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому ставив питання про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю, - вважаючи, що ОСОБА_6, не вказавши, що є суб’єктом підприємницької діяльності, заявила про себе неправдиві відомості при зверненні із заявою від 23.10.2003 року про надання статусу безробітного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що законних підстав для повернення ОСОБА_6 виплачених їй коштів допомоги по безробіттю –немає, оскільки вона своєчасно та відповідно до вимог законодавства подала заяву та всі необхідні документи про припинення підприємницької діяльності, при цьому законом обов’язок здійснення контролю за проходженням документів стосовно анулювання такого статусу на неї - не покладається, з огляду на що при зверненні із заявою про надання статусу безробітного, відповідач мала всі підстави вважати, що реєстрація її як фізичної особи –підприємця припинена у встановлений чинним законодавством строк, і незазначення нею таких відомостей при зверненні до Московського районного центру зайнятості - є правомірним, та свідчить про відсутність правових підстав для відшкодування виплачених їй коштів у заявленому в позову розмірі.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.

Постановлені у справі рішення є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі: Харківського міськрайонного центру зайнятості, залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року у справі за позовом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі: Московського районного центру зайнятості до ОСОБА_6 про стягнення коштів –залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.