Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Ліпського Д.В.,

та секретаря Міненка І.М.,

за участю представника позивача Дзеньдзюри С.М.

та представника відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 позов ОСОБА_6 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 13.08.2009 № 97-о. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 17.12.2009 № 167-о "Про внесення змін до наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 13.08.2009 № 97-о". Поновлено ОСОБА_6 на роботі в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Львова на посаді начальника управління оподаткування фізичних осіб. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на користь ОСОБА_6 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2009 по 15.04.2010 в розмірі 38 665, 74грн. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 3 666,58грн. звернута до негайного виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова було залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 –без змін.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позив з 13.09.2005 працював в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Львова на посаді начальнику відділу оподаткування фізичних осіб, а з 23.02.2007- начальнику управління оподаткування фізичних осіб. Наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 13.08.2009 № 97-о було припинено державну службу позивача, відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України "Про державну службу"та звільнено з займаної посади 13.08.2009 на підставі постанови Сихівського районного суду м. Львова від 05.08.2009. Наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 17.12.2009 № 167-о було внесено зміни до наказу від 13.08.2009 № 97-о, в частині дати звільнення ОСОБА_6 з 13.08.2009 на 21.08.2009. Як вбачається з постанови Сихівського районного суду м. Львова від 05.08.2009 ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі пункту "є"статті 1 Закону України "Про амністію"від 12.12.2008, а кримінальну справу щодо його обвинувачення по частині 2 статті 190, частині 1 статті 364 Кримінального кодексу України закрито.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу"крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону.

Статтею 16 вищенаведеного Закону передбачено, що державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.

Згідно частини 3 статті 88 Кримінального кодексу України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

Враховуючи вищенаведене законодавство та беручи до уваги, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 05.08.2009 ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності, а отже він не має судимості, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, щодо відсутності правових підстав для звільнення позивача за пунктом 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду України, про що вірно зазначив суд першої інстанції в своїй постанові.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.