К-11270/09-С Про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої суми допомоги - 20.01.2011 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

У квітні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2008 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2008 року скасовано, адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради щодо нездійснення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 року у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату зазначеної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На судове рішення суду апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, в редакції, що діяла на момент звернення позивачки до суду, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 року встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Крім того, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлено статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину. Зазначена допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Згідно з приписами статті 43 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-V від 19.12.2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) , здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-V від 19.12.2006 затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня у розмірі 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

На підставі пунктів 7 і 14 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"№ 489-V від 19.12.2006 року дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) зупинено.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. (v0a6p710-07) № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) встановлено, що зупинення Законом України "Про Державний бюджет України"інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України.

Також зазначеним Рішенням визнані неконституційними положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема: абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України згідно зі статтею 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", є обов'язковим до виконання на території України. Ухвалюючи рішення про неконституційність законодавчого акта, Конституційний Суд здійснює негативну (скасувальну) правотворчість - позбавляє неконституційні норми юридичної сили і здатності до застосування, усуваючи їх із чинного законодавства.

Таким чином, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) ) законодавче регулювання відносин з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначалось статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, оскільки обмеження щодо її застосування було скасовано, а жодних інших обмежень Верховна Рада України не встановлювала.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України (254к/96-ВР) про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України) та визнані неконституційними, та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 року.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.