2-23/8896-2005 Про спонукання списати податкову заборгованість - 19.01.2011 Прийняття

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2005 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2007

у справі №2-23/8896-2005

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красноярський"

до Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції

про спонукання списати податкову заборгованість, -

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2005, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2007, позов СВК "Красноярський"задоволено. Зобов’язано Євпаторійську ОДПІ списати безнадійний податковий борг СВК "Красноярський"з фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 7042,50 грн. відповідно до вимог пп.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Стягнуто з Євпаторійської ОДПІ на користь позивача 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, неправильного застосування пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Предметом даного спору є списання безнадійного податкового боргу в сумі 7042,50 грн. по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, штрафних санкцій та пені, який виник за листопад-грудень 2004 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв’язку з заморозками з 03.04.2004 по 05.04.2004, які спричинили загибель та ушкодження сільськогосподарських культур на площах СВК "Красноярський", та які за висновком Торгово-промислової плати України №1921/05-4 від 13.05.2004 є форс-мажорними обставинами, позивач не мав змоги своєчасно виконати податкові зобов’язання, внаслідок чого у господарства виник податковий борг у сумі 7042,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача списати безнадійний податковий борг СВК "Красноярський"у розмірі 7042,50 грн., суди попередніх інстанцій виходили з положень п.п.18.2.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та зазначили, що норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) не позбавляють права позивача на списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, та право на списання кого виникло у позивача до 2005 року.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з’ясування обставин справи.

Відповідно до підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний"слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Разом з тим, п. 7 статті 75 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік"від 23.12.2004 № 2285-ІУ (в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV (2505-15) ), з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством, зупинено на 2005 рік дію абзацу 2 підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпункту "в"і "г"підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 92 Конституції України виключно Законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади –Верховної Ради України. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 № 4-зп (v004p710-97) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що бюджет –план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

При виконанні бюджетного процесу в Україні положення правових актів застосовуються лише в частині, які не суперечать положенням Конституції України (254к/96-ВР) , Бюджетного кодексу України (2542-14) і Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік (ст. 4 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету –усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.

Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися податкові пільги та інше.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що право на списання безнадійного податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку за листопад-грудень 2004 року (ІУ квартал 2004 року ) у СВК "Красноярський"виникає у період з 10.02.2005 по 01.03.2005.

За вказаних обставин, судова колегія дійшла висновку про зупинення дії визначених Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) правових підстав щодо списання безнадійного податкового боргу у 2005 році, у зв’язку з чим, визнання судами попередніх інстанцій права сільськогосподарського товариства на списання такого боргу є помилковим.

Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2005 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2007 скасувати. Ухвалити нове рішення.

В позові відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.