Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Господарського суду Харківської області від 04.07.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 року по справі № АС-42/272-07 (22-а-2056/07)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Харкові

до Державної податкової адміністрації у Харківській області

про визнання недійсним рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ розваг"(далі – позивач, ТОВ "Світ розваг") звернулось до суду з позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові), Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі –ДПА у Харківській області), про визнання недійсним рішення від 15.05.2007 року № 0000320849 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9777,50 грн. на підставі Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " (265/95-ВР) (далі - Закон № 265/95).

Постановою Господарського суду Харківської області від 04.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 року по справі № АС-42/272-07 (22-а-2056/07) позов задоволено повністю. Визнано недійсним спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача державне мито в сумі 3,40 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідачі подали касаційні скарги. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, оскільки рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи.

ДПА у Харківській області в своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач надіслав заперечення на касаційні скарги відповідачів та просить касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційних скарг, заперечення на них колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області проведена перевірка ТОВ "Світ розваг"щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт перевірки від 17.04.2007 року.

При перевірці було встановлено здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу без використання РРО на загальну суму 1955,50 грн., та невидача розрахункового документа, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265/95.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2007 року № 0000320849, яким позивачу нараховані штрафні санкції відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 у сумі 9777,50 грн.

Як встановлено судами, сума коштів, яка не проведена через РРО, це гроші, які були вилучені під час проведення перевірки з гральних автоматів позивача.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач надає послуги у сфері грального бізнесу, в своїй діяльності використовує ігрові автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач, що підтверджує позивач та не заперечується відповідачем. Ігрові автомати, що використовує в своїй діяльності позивач, вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача необов'язкова.

Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбуваються без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону № 265/95 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Але у випадку діяльності позивача, автомати використовуються особами самостійно, при чому він не отримує жетон чи інший засіб від суб'єкта підприємницької діяльності, а безпосередньо вкидає до автомату грошові кошти у національній валюті України, при чому гра (надання послуги) не контролюється суб'єктом господарювання, як і отримання виграшу, особа діє самостійно і не обов'язково, вкинувши монети до автомату, в подальшому отримує послугу. Крім того, остаточні кошти до позивача поступають лише при інкасації. Тому наведені операції не є розрахунковими в розумінні ст. 2 наведеного Закону.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 2 Закону № 265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій " (121-2001-п) (далі –Постанова) (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі для гральних автоматів –31.12.2006 року.

При цьому п. 2 вказаної Постанови (121-2001-п) Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми зазначені вище, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що на момент прийняття оскаржуваного рішення не розроблені автомати з продажу товарів (послуг), які будуть відповідати встановленим вимогам, а також не розроблені запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення автоматів, що вже діють.

В гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрація кількості наданих послуг.

Доводи, наведені скаржниками, не спростовують зазначених висновків, а тому не приймаються колегією суддів, як підстава для задоволення вимог касаційних скарг.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 04.07.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 року по справі № АС-42/272-07 (22-а-2056/07) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п’яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.