Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаської міської ради, заступника начальника управління містобудування та архітектури міста Черкас Чернухи Віталія Володимировича, начальника комітету екології, раціонального природокористування та захисту навколишнього середовища міста Черкас Абраменка Володимира Анатолійовича, за участю третьої особи –Приватного підприємства (далі –ПП) "Бізнес-Гранд", про заборону зміни цільового призначення земельної ділянки, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаської міської ради, заступника начальника управління містобудування та архітектури міста Черкас Чернухи В.В., начальника комітету екології, раціонального природокористування та захисту навколишнього середовища міста Черкас Абраменка В.А., за участю третьої особи –ПП "Бізнес-Гранд" про заборону зміни цільового призначення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням сесії Черкаської міської ради від 30 листопада 2006 року №2-287, яким погоджено ПП "Бізнес-Гранд"місце розташування пам’ятника художнику ОСОБА_2 та підземно-наземного громадського торгівельно-культурного комплексу по вул. Гоголя між вул. Остіфія Дашковича та вул. Симоненка та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, неправомірно змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки, чим, на думку позивача, порушено її права як жительки м. Черкаси, оскільки, на зазначеній земельній ділянці знаходиться будівля Драмтеатру ім. Т.Г. Шевченка, яка разом з фонтаном та пам’ятником Т.Г. Шевченку є єдиним архітектурним ансамблем і служить місцем відпочинку для жителів та гостей міста та відноситься до земель історико-культурного призначення.

Просила суд заборонити зміну цільового призначення земельної ділянки.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року, позов залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, а з ним погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення від 30 листопада 2006 року №2-287 прийняте в межах компетенції Черкаської міської ради, а підстави для визнання його протиправним відсутні.

Такий висновок суду є правильним та відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до пункту "в"статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) .

Пунктами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України передбачає, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням сесії Черкаської міської ради від 30 листопада 2006 року №2-287 вирішено погодити ПП "Бізнес-Гранд"місце розташування пам’ятника художнику ОСОБА_2 та підземно-наземного громадського торгівельно-культурного комплексу по вул. Гоголя між вул. Остіфія Дашковича та вул. Симоненка та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, яка відноситься до міських земель не наданих у власність чи користування відповідно до висновку відділу екології та раціонального природокористування виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 грудня 2005 року №329. Рішенням сесії Черкаської міської ради від 31 травня 2007 року №2-653 вирішено надати третій особі в оренду земельну ділянку по вул. Гоголя між вул. Остіфія Дашковича та вул. Симоненка. За основним цільовим призначенням вказану земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови, за функціональним використанням на період будівництва до земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, після завершення будівництва –до земель комерційного використання.

Містобудівне обґрунтування реконструкції театрального скверу погоджено міським головою м. Черкаси, Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради, директором Черкаського музично-драматичного театру, міським Управлінням земельних ресурсів, головним державним санітарним лікарем м. Черкаси, висновками землевпорядної експертизи, служби охорони культурної спадщини, висновком археологічної інспекції, обласним Управлінням лісового господарства, висновком Управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, відділу екології та раціонального природокористування виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Рішення органів місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки по вул. Гоголя між вул. Остіфія Дашковича та вул. Симоненка до земель історико-культурного призначення не виносилось.

Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином дослідив обставини справи, їм дана правильна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судового рішення та не спростовується доводами касаційної скарги.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.