Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліна Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008

у справі № 2а-344/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Третьяков"

до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Третьяков" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2007 позовні вимоги задоволені частково, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001662341/0/389 від 02.04.2007, № 0001652341/0/390 від 02.04.2007, № 0002391742/0/378 від 02.04.2007, а також визнані незаконними дії відповідача в частині донарахування товариству податку на прибуток з доходів фізичних осіб у сумі 250 грн., податку на додану вартість у сумі 14289 грн., податку на прибуток у сумі 4 грн., та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 12428, 50 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2007 скасовано, прийнято нову якою позовні вимоги задоволено частково, визнано повністю недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001662341/0/389, №0001652341/0/390 від 02.04.2007, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0002391742/0/378 від 02.04.2007 в частині визначення податку з доходів фізичних осіб у сумі 91 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 182 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог позивачем податкового законодавства за період 24.01.2006 по 30.09.2006 та складено акт від 20.03.2007.

За результатами перевірки відповідачем 02.04.2007 прийняті податкові повідомлення-рішення (арк. справи 13-15).

Податковим повідомленням рішенням № 0001652341/0/390 від 02.04.2007 визначено податку у сумі 1516 грн. наведені норми п.п. 5.9 ст. 5, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (арк. справи 21-23), що призвело до заниження валового доходу по рядку 01.1 за 1 квартал 2006 року на суму 15245 грн. та завищення валового доходу за півріччя 2006 року на суму 15245 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з акту перевірки вбачається неповне дослідження податковим органом даних бухгалтерського та податкового обліку позивача, що доводить його невідповідність вимогам Порядку проведення перевірок, внаслідок чого висновки податкового органу є передчасними і неповними як висновки, які здійснені без дослідження всіх складових.

Відповідно до п. 5.9 вищезазначеної ст. 5 обчислення приросту убутку здійснене по залишкам на кінець звітного періоду без врахування того, що підприємство почало працювати з 21 січня поточного року, а саме 2006 року.

Правомірність визначення зазначених залишків не підтверджена первинними документами, висновки здійснені на підставі припущень.

Безпідставність визначення податку у сумі 1516 грн. обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 476 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181.

Податковим повідомленням - рішенням № 0001662341/0/389 від 02.04.2007 визначений податок на додану вартість у сумі 14289 грн. (арк. справи 15), з визначенням правової підстави їх прийняття норм п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Донарахування здійснене без врахування завищення податкового зобов’язання у квітні та липні 2006 року.

Відповідачем у березні та червні 2006 року донарахований податок на додану вартість, внаслідок заниження податкового зобов’язання відповідно на 3049 грн. та 5566 грн., внаслідок заниження позивачем податкових зобов’язань нарахованих, виходячи з балансових залишків запасів на кінець звітних податкових місяців.

Донарахування (визначення) податкових зобов’язань здійснене податковим органом без врахування завищення податкового зобов’язання у квітні та липні 2006 року відповідно у сумах 3049 грн. та 5566 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0002391742/0/378 від 02.04.2007 визначено податок у сумі 250, 25 грн. відповідно до п.п. 2.1 ст. 2, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2 п. 4.2, п.п. 6.3.3"є" п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, з урахуванням п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Штрафні (фінансові) санкції застосовані у сумі 500, 50 грн. відповідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181.

Правомірність надання соціальної пільги, призвела до визначення податку у сумі 159, 25 грн. ОСОБА_1; шляхом отримання податковим органом відомостей від ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька, згідно яких інших доходів, крім отриманих від позивача протягом 2006 року суб’єкт господарювання не мав.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що визначення податку у сумі 159, 25 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 318, 50 грн. є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 у справі № 2а-344/07 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 у справі № 2а-344/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .