Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В.,

Харченка В.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року у справі №2а-12248/08/2070 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії, -

Позивач звернувся до суду із позовом до УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова у якому просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати з 01.09.2007 року провести перерахунок пенсії, виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування позову зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильської АЕС інвалід 3 групи та згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір його пенсій не повинен бути нижче шести мінімальних пенсій за віком, розмір додаткової щомісячної пенсії не менше 50% мінімальної пенсії за віком, що встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року, позов задоволено частково. зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) за 2007 рік, починаючи з 01.09.2007 та за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, яка діяла на 01.09.2007 року, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до наведеної ст. 54 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.15 п.28 II розд. Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (107-17) ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена у наступній редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) , "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення пп.15 п.28 II розд. Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (107-17) , яким внесені зміни до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст. 50 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції на 01.09.2007 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процента мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пп.12 п.28 II розд. Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (107-17) ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена у наступній редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення пп.12 п.28 II розд. Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (107-17) , яким внесені зміни до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова повинно було здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 рік з 01.09.2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року, виходячи з 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.