Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В.,

ОСОБА_5

розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Маківки Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року у справі №2а-217/09 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Маківки Донецької області про зобов’язання вчинити дії,-

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Маківки Донецької області, в якому просив суд: визнати недійсними рішення від 27.03.2008 №21, від 22.05.2008 №49, визнати незаконною відмову відповідача в призначенні пенсії за вислугу років та зобов’язати прийняти рішення про призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки від 18 травня 2009 року позов задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 січня 1990 року позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Гірницькому районі м. Макіївки і йому була призначена пенсія за вислугу років у зв'язку, із звільненням 15 січня 1990 року з роботи, яка дала йому право на цю пенсію, що зазначено у поданні підприємства Донецького обласного авіа спортклубу ДТСААФ № 184 від 06.02.1990 року.

Стаж роботи складав 35 років 2 місяця 22 дні, в тому числі пільговий стаж льотного екіпажу 29 років 2 місяці 22 дні.

21.11.2001 року ОСОБА_5 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою, щодо переведення його на інший вид пенсії відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З 21.11.2001 року позивач отримує пенсію незалежно від віку відповідно до ст.. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) згідно особистої заяви № 207/01 від 21.11.2001 року. Страховий стаж по пенсійній справі складає 39 років 7 місяців 19 днів, у тому числі пільговий за списком №1 6 років 6 місяців 28 днів.

18 березня 2008 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки із заявою про поновлення пенсії за вислугу років, як працівнику льотно-виробного складу відповідно до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до рішення Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки №21 від 27 березня 2008 року йому було відмовлено у відновленні пенсії за вислугу років та здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що льотні посади, на яких він працював, не створюють підстав для внесення його до категорії осіб, яким призначаються пенсії за вислугу років.

За заявою позивача до вищестоящого органу –Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, цим органом було прийняте рішення, яким скаргу було задоволено та зобов’язано відповідача повторно розглянути питання щодо переводу позивача на пенсію за вислугу років і проведення перерахунку пенсії.

Рішенням №49 від 22 травня 2008 року, відповідач вніс зміни до свого попереднього рішення в частині мотивів відмови у переведенні на пенсію по вислуги років, пославшись як на підставу відмови на приписи ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення"особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Підстави призначення окремим категоріям громадян пенсії за вислугу років визначені ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де зазначено, що пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності, або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до статті 54 цього ж Закону, перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

За приписами абзацу другого пункту 1 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. № 418 (418-92-п) , пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу встановлюються незалежно від віку при вислузі на посадах, які дають право на таку пенсію, у чоловіків не менше 25 років, у жінок не менше 20 років.

Оскільки посада, на якій працював позивач у відповідні періоди, відноситься до посад які дають право на включення часу перебування на них, до пільгового стажу для призначення пенсії по вислузі років, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Маківки Донецької області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.