Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В.,

Харченка В.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду від 23 березня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року у справі №2-а-43/2009 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними, -

У січні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області в якому просив визнати протиправною відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії і додаткової пенсії та проведення перерахунку з 01 січня 2009 року раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеної до категорії 1 та виплату якої встановлено ст. 50 та ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Лозівського міськрайонного суду від 23 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач є інвалідом Ш групи, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію на підставі ст. ст. 50, 54 Закону N 796-XII.

11 грудня 2008 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про проведення перерахунку його пенсії, на яку отримав відповідь УПФУ від 16 грудня 2008 року з якої вбачається, що нарахування та виплати проводяться відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 50 Закону № 796-ХП у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) , особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам Ш групи –50 процентів мінімальної пенсії за віком. Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 50 Закону № 796-Х11, - з 01 січня 2008 року встановлено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1 особам, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: - інвалідам Ш групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п. 12 п. 28 р. II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону у редакції, у редакції Законів України від 17 червня 1993 року N 3285-XII (3285-12) , від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) , якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів Ш групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01 січня 2008 року частини 3 та 4 ст. 54 Закону N 796-XII замінено чотирма частинами й, зокрема, про те, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів Ш групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 180 прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п. 15 п. 28 р. II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином суди дійшли правильного висновку пор обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області відхилити, а постанову Лозівського міськрайонного суду від 23 березня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.