Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Порохні Д.А., Аветисова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007

у справі № А38/235-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІО"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000662307/0 від 19.12.2005, № 0000662307/1 від 24.02.2006, №0000662307/2 від 03.05.2006 та № 0000662307/3 від 05.07.2006 про визначення позивачеві податку на прибуток у загальній сумі 181905,41 грн., в тому числі 133168,52 грн. основного платежу та 48736,89 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 3,40 грн. державного мита.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а саме: п. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, належним чином повідомлена про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення від 19.12.2005 № 0000662307/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 181905,41грн., у тому числі 133168,52 грн. основного платежу та 48736,89 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийнято на підставі акту від 02.12.2005 планової комплексної виїзної документальної перевірки за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.2 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало у включенні до складу валових витрат витрати з придбання послуг, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили даний спір на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних відносин.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо відповідності первинних бухгалтерських документів - актів виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого зроблено правильний висновок про те, що такі документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Понесені позивачем витрати підтверджені договорами про надання послуг та даними актами виконаних робіт, у зв’язку з чим зафіксоване актом перевірки порушення є недоведеним.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .