Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 року

у справі № А23/325(22а-1258/08 (22а-3573/07))

за позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції

до приватного підприємства "Юнал"

за участю третьої особи Виконавчого комітету Павлоградської міської ради

про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість та припинення юридичної особи

У липні 2007 року Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Юнал"про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість та припинення юридичної особи.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 року, у позові відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, позивач оскаржив їх у касаційному порядку та зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.11.2004 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради зареєстровано приватне підприємство "Юнал", про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Приватне підприємство "Юнал"внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Керівником підприємства був зазначений ОСОБА_1.

17.08.2005 року до Єдиного державного реєстру установ та організацій України внесені зміни, відповідно до яких керівником підприємства є ОСОБА_2. За даними нової редакції статуту приватного підприємства "Юнал", зареєстрованого 10.08.2005 року, власником підприємства є ОСОБА_2, справжність підпису якого засвідчена нотаріально.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції щодо відмови у позові про припинення юридичної особи.

Відмовляючи у позові в частині вимог про припинення юридичної особи, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано належних доказів наявності будь-якої з обставин, з якими закон пов’язує можливість постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі – Закон № 755-IV (755-15) ) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як встановлено, позивач вказував на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, а саме згідно з письмовими поясненнями керівника підприємства ОСОБА_2., він погодився підписати реєстраційні документи за матеріальну винагороду без наміру створювати правові наслідки та здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Проте, податковим органом не надано належних доказів, а саме вироку суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б було встановлено відсутність наміру ОСОБА_2. створювати приватне підприємство "Юнал"та здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Статтею 27 Закону № 755-IV встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Судами правильно зазначено, що за наявністю необхідного пакету документів у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації відповідача.

Крім того, позивачем не доведено факт неподання відповідачем на момент прийняття рішення судом першої інстанції протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Також, позивач не довів наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, позовні вимоги в частині припинення юридичної особи є необґрунтованими.

Разом з тим, судами не враховано, що вимоги податкового органу про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість не можуть бути предметом судового розгляду в якості самостійних позовних вимог, оскільки в силу, зокрема, статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"статут та інші документи підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема, про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість окремому судовому розгляду не підлягають. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 157, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість у даній справі скасувати із закриттям провадження у справі.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 року в частині відмови у позові про припинення юридичної особи залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .