15/439-НА Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - 14.04.2011 Прийняття

У листопаді 2006 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000751742/0 від 03.04.2006 року, №0000751742/1 від 31.05.2006 року, №0000751742/2 від 14.08.2006 року, №0000751742/3 від 30.10.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містить невідповідності вимог чинного законодавства, внаслідок чого висновок податкового органу щодо заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість (надалі –ПДВ) за січень 2005 року на суму 82816,00грн. є неправомірним.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 12 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 14 червня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000751742/0 від 03.04.2006 року, №0000751742/1 від 31.05.2006 року, №0000751742/2 від 14.08.2006 року, №0000751742/3 від 30.10.2006 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 3,40грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що зміни внесені до п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до яких, платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання, набрали чинності лише з 31.03.2005р. Натомість, і як зазначено в акті перевірки, згідно заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість від 04.01.2005р. за № 64/3 ПП ОСОБА_1 виключений з Реєстру платника податку на додану вартість 13.01.2005р.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Кам’янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена перевірка вимог дотримання податкового законодавства СПД ФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, про що складено акт №331722810506992 від 30.03.2006 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.3 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов’язання по ПДВ за січень 2005 року в сумі 82816,00грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження Кам’янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000751742/0 від 03.04.2006 року, №0000751742/1 від 31.05.2006 року, №0000751742/2 від 14.08.2006 року, №0000751742/3 від 30.10.2006 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 124224,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –41408,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , так само як і Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) , не передбачає коригування податкового кредиту попередніх звітних періодів в момент їх переходу на спрощену систему оподаткування, а лише передбачає втрату взагалі права на податковий кредит після такого переходу, відповідно, з моменту набуття статусу платника єдиного податку.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як вбачається з акту перевірки, сума податкового зобов’язання з ПДВ за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, що відображена платником податку в р.9 Податкової декларації по податку на додану вартість, поданої в державний податковий орган по звітних періодах складає 3779,00грн., за даними перевірки сума податкового зобов’язання по звітних періодах складає –3779,00 грн. Сума податкового зобов’язання з ПДВ за період з 13.01.2005 року та з 30.06.2005р. по 31.12.2005 року, що відображена платником датку в р.9 Податкової декларації по податку на додану вартість, поданої в державний податковий орган по звітних періодах складає –8149,00грн., за даними перевірки сума податкового зобов’язання по звітних періодах складає –84826,00грн.

Перевіркою правильності визначення податкових зобов’язань та правомірності нарахування і своєчасності перерахування до бюджету сум ПДВ встановлено: згідно заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість від 04.01.2005р. за №64/3 ПП ОСОБА_1 виключений з Реєстру платника податку на додану вартість 13.01.2005 року. На день подання заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість згідно із даними Книги обліку доходів і витрат громадян –суб’єктів підприємницької діяльності у ПП ОСОБА_1 наявність товарних залишків становить 496893,54 грн. (в т.ч. ПДВ –82816 грн.). Вказані товари придбані у періоді з січня місяця 2002 року по грудень місяць 2003 року, що підтверджується Книгою обліку придбання товарів, робіт (послуг) та, актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 27.02.2004 року, складеним під час проведення попередньої документальної перевірки.

На підставі податкових накладних, які зареєстровані у книзі обліку придбання товарів, робіт (послуг) підприємцем віднесено у відповідних податкових періодах до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 82816,00грн. Дані ТМЦ реалізовані з 05 січня 2005 року по червень 2005 року на суму 660266,00грн., коли підприємець працював за спрощеною системою оподаткування.

Відповідно до вищевикладеного, Кам’янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області дійшла висновку, що в порушення вимог п.п.7.4.3 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"ПП ОСОБА_1 не збільшено суму податкового зобов’язання на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі, що відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах по товарних залишках, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх звітних періодах, чим занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за січень місяць 2005 року та не подано розрахунок коригування до податкового органу при поданні заключної звітної декларації, за січень місяць 2005 року відповідно до п.5.8.2 розділу 5 Порядку про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (z0250-97) .

Як вбачається з п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно до п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист ДПА України №7132/7/16-1215-05 від 30.05.2001 року (v7132225-01) , з якого вбачається, що у випадках, коли придбані товари (роботи, послуги) не відносяться на валові витрати та не амортизуються або при здійсненні продажу (перепродажу) товарів без нарахування ПДВ у визначеному законодавством порядку (визначена сума податку у розмірі 20 відсотків до їх ціни), то раніше віднесений ПДВ до податкового кредиту повинен бути поновлений та відповідно скоригований. Отже, при використанні в операціях з продажу (передачі), коли ПДВ не додається до ціни товарів (робіт, послуг) (не виконується порядок, встановлений пп. 6.1.1 ст. 6 Закону) - податковий кредит зменшується на ту суму ПДВ, яка відповідає частці використання товарів (робіт, послуг) в таких неоподатковуваних операціях та ця частка податку відноситься відповідно до складу валових витрат обігу товарів (робіт, послуг).

Таким чином, якщо за раніше придбаними товарами (роботами, послугами) було задекларовано суму податкового кредиту, то у разі недовикористання їх для проведення операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ (у цьому випадку недовикористання в період, коли особа зареєстрована платником ПДВ), податковий кредит коригується відповідно до вимог пп. 7.4.3 ст. 7 Закону. Така норма знайшла відображення і в Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ (пп.5.8.2 розділу II), який затверджено наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (z0250-97) та зареєстровано в Мін'юсті України 09.07.97р. №250/2054, з урахуванням змін та доповнень до нього.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що ПП ОСОБА_1 при переході на спрощену систему оподаткування, за умови наявності у нього товарних залишків, неамортизованих основних фондів, стосовно яких суми ПДВ були включені ним до складу податкового кредиту в попередніх періодах чи в поточному звітному періодах, він повинен був зменшити суму податкового кредиту на суму ПДВ, сплачену (нараховану) при їх придбанні, у розмірі, який відповідає частці таких невикористаних в оподатковуваних операціях в попередніх звітних періодах товарних залишків.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області - задовольнити.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 12 лютого 2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14 червня 2007 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Приватному підприємцю ОСОБА_1 до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень –відмовити.

постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.