Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому

провадженні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 29.01.2007

у справі № 9/740н-ад Господарського суду Луганської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

Постановою Господарського суду Луганської області від 23.11.2006, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 29.01.2007, позов задоволений, скасоване рішення ДПІ у м. Лисичанську від 20.09.2006 № 0003823400/0 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій в сумі 340,00 грн.

Висновок суду першої інстанції про протиправність спірного рішення вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт використання позивачем гральних автоматів, які не облаштовані пристроєм, що забезпечував би виконання автоматом фіскальної функції, за відсутності нормативно обґрунтованих технічних вимог до автоматів з надання послуг з організації та проведення гри, що, на думку суду, є обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення пункту 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ).

В касаційній скарзі ДПІ у м. Лисичанську просить скасувати постановлені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Старобільською МДПІ проведена перевірка господарської одиниці позивача за результатами якої складений акт перевірки від 05.09.2006 № 12300561/2340 та прийняте рішення від 20.09.2006 № 0003823400/0 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій в сумі 340,00 грн. у зв’язку із порушенням пункту 5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265/95-ВР (265/95-ВР) .

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із пунктом 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (пункт 5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) , а саме: у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України, а за вимогою статті 12 - на території України у сферах, визначених цим Законом (265/95-ВР) , дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 13 цього Закону). Постановою Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій"від 07.02.2001 № 121 (121-2001-п) (з наступними змінами і доповненнями) термін, з якого суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з грального бізнесу з використанням гральних автоматів, повинні здійснювати облік розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, визначений як 31.12.2006 ( пункт 6 додатку до цієї постанови ).

В судовому процесі встановлено, що проведення перевірки мало місце 05.09.2006, відтак застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного рішення не може бути визнано правомірним, оскільки обов’язок щодо використання гральних автоматів з використанням реєстраторів розрахункових операцій настає лише 31.12.2006.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Луганської області від 23.11.2006, ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.