Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої - судді Васильченко Н.В.

суддів : Калашнікової О.В.,Леонтович К.Г. Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

при секретарі Стасюк Р.О.

з участю представника позивача прокуратури Зарудяної Н.О.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 р. по справі № 2а-19975\09\1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, треті особи Міністерство вугільної промисловості України, ДО "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" про визнання наказу протиправним –

У лютому 2009 р. ТОВ Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная"звернулось до суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання неправомірним з моменту видання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26 грудня 2008 р. № 672 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3256 від 18.12.2007 р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 р. позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано п. 3 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 672 від 26.12.2008 р. в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3256 від 18.12.2007 р.

Рішення судів мотивовані тим, що позивач серед інших документів, необхідних для видачі дозволу на користування надрами, не надавав документи, які містили б недостовірну інформацію, а саме про наявність цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс наданий надрокористувачу в довгострокову оренду, а тому у відповідача не було підстав приймати спірне рішення.

Не погоджуючись із прийнятими по справі рішеннями, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України подало касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скарга обгрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами, та обгрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.12.2007 р. відповідачем позивачеві виданий спеціальний дозвіл на користування надрами строком на 5 років. Підставою для надання дозволу без проведення аукціону була наявність цілісного майнового комплексу побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл. Факт наявності такого комплексу підтверджений актом перевірки суб"єкта підприємницької діяльності від 17.12.2007 р., яка проведена ДО "Донецька територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр".

Через рік після надання спеціального дозволу, у грудні 2008 р. ДО "Донецька ТІДГК" проведена перевірка діяльності користувача надр ТОВ "ЦЗФ "Сєвєрная", за результатами якої, серед іншого, встановлено, що цілісний майновий комплекс Торгове підприємство "Овочева база №6", за наявності якого позивачем отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами, не пристосований для переробки вугілля (на його території побудований кустарний комплекс по переробці вугілля, функціонування якого суперечить умовам договору оренди земельної ділдянки з Антрацитівською РДА).

Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції, що на момент отримання спеціального дозволу у грудні 2007 р. позивач мав "цілісний майновий комплекс та обладнання, що дозволяє ТОВ ЦЗФ "Сєвєрная"виконувати роботи з геологічного вивчення, в т.ч. ДПР родовища вугілля на території Антрацитівського району…"Ця обставина підтверджена актом від 17 грудня 2007 р. перевірки суб"єкта підприємницької діяльності, який подав заявку на отримання спеціального дозволу на користування надрами . Вказана перевірка проведена Державною організацією "Інспекція державного геологічного контролю за веденням робюіт по геологічному вивченню та використанню надр".

Вказана обставина, наряду з іншими, була підставою для надання спеціального дозволу відповідно до Порядку надання спеціальних спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений Постановою КМУ № 1540 від 2 жовтня 2003 р. (1540-2003-п) та Постановою КМУ № 480 від 14.03.2007 р. (480-2007-п)

Міністерство охорони навколишнього природного середовища, як суб"єкт владних повноважень, не довів у суді відсутність підстав для прийняття ним рішення про надання спеціального дозволу у грудні 2007 р. позивачеві на користування надрами.

При таких обставинах колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ Міністерства № 672 від 26 грудня 2008 р. в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами, виданого позивачеві, не грунтується на нормах матеріалдьного права, які регулюють спірні правовідносини, а тому є незаконним.

Колегія судждів дійшла думки, що суди повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону при цьому не встановлено.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись стю.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 –238, 239-1 КАС України (2747-15) .