21-249а15 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень якими позивачу донараховано податок на прибуток - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (далі - Товариство) до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У березні 2011 року Товариство звернулося до суду з позовом до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2011 року: №№ 0000082300, 0000092300, якими позивачу донараховано податок на прибуток у загальній сумі 45 376 грн 25 коп., в тому числі основний платіж - 36 301 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 075 грн 25 коп., № 0000092300, яким позивачу нараховано податок на додану вартість у сумі 39 282 грн 50 коп., у тому числі основний платіж - 36 301 грн, штрафні (фінансові) санкції - 7 856 грн 50 коп.

На обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки вони прийняті на підставі висновку акта перевірки ОДПІ, в якому зазначено, що Товариство здійснювало фінансово-господарські операції з товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "НСО УБ ХАЕС", від імені якого діяла неуповноважена особа.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 20 квітня 2011 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 19 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2015 року, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року скасував та прийняв нову, якою позов задовольнив: визнав протиправними та скасовував податкові оскаржувані повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду про задоволення позовних вимог, зазначив, що між позивачем і ТОВ "НСО УБ ХАЕС" було укладено договір купівлі-продажу від 6 січня 2009 року № 03/1-ДВ/09-хп, згідно з яким позивач у період із січня по вересень 2009 року придбав у вказаного товариства продукцію на загальну суму 435 400 грн. Виконання договору підтверджується наявними у позивача первинними документами, які стали підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, у тому числі і податковими накладними.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2013 року та 1 липня 2014 року (справи №№ К/9991/60149/12, К/800/18741/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справах, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції Товариства з контрагентом підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

В ухвалі від 10 червня 2013 року Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначив: суди встановили, що як під час проведення перевірки, так і на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не було надано документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом, а отже, висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за такими господарськими операціями є необґрунтованим.

В ухвалі від 1 липня 2014 року Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, погодився з його висновком про те, що надані первинні документи, які за твердженням позивача підтверджують факт вчинення господарських операцій за угодами з контрагентами, не оформлені належним чином, при цьому неточності в оформленні первинних документів є такими, що ставлять під сумнів фактичне виконання відображених у них господарських операцій, тому такі первинні документи не є належною підставою для формування позивачем витрат, що враховуються як дохід при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Отже, у справах, на рішення в яких заявник посилається на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність факту вчинення господарських операцій.

Тобто обставини, встановлені судами у цих справах, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цих спорах, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.