ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2010 р. м. Київ К-3177/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про зобов’язання вчинити дії,-
встановив:
У березні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що як інвалід другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС за правилами статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на щорічну допомогу на оздоровлення.
Посилаючись на те, що розмір виплачуваної йому допомоги не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, позивач просив зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити відповідні суми за 2007 рік.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року позов задоволено. Визнано дії відповідачів щодо нарахування та виплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов’язано відповідачів здійснити ОСОБА_6 перерахунок одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та здійснити виплату коштів.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_6 одноразову компенсацію відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами встановлено, що позивач є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС.
Частиною 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС інвалідам 2 групи передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли правильного висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації повинно керуватися положеннями ст. 48 Закону країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Пунктом 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено частину четверту статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2007 рік.
Пункт 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
.
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР)
і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР)
та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, апеляційний суд дійшов вірного висновку про зобов’язання саме Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації здійснити позивачу виплату вказаної грошової допомоги, оскільки такий обов’язок щодо нарахування та вчинення дій щодо виплати соціальної допомоги покладений саме на управління праці та соціального захисту населення.
Однак, матеріали справи не містять доказів виплати зазначеної допомоги у позивачу 2007 році, у зв’язку з чим неможливо визначити в якому розмірі було здійснено виплату допомоги за вказаний період та наявність порушення відповідачем права позивача в цій частині.
Відсутність даних про час виплати допомоги, також, унеможливлює визначити розмір мінімальної заробітної плати на момент її виплати для здійснення обрахунку грошової допомоги на оздоровлення позивачу за 2007-2008 роки.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та визначати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, які істотно вплинули на повноту з’ясування фактичних обставин справи і призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2008 року - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України (2747-15)
.