Вищий адміністративний суд України у складі:

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"до Луганської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення форми "Р"від 10 вересня 2009 року № 66 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6290 грн., -

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Луганської митниці форми "Р"від 10 вересня 2009 року № 66 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням форми "Р"від 10 вересня 2009 року № 66 Луганська митниця на підставі актів перевірки № 660 - № 696 за порушення підпункту "а"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та статті 85 Митного кодексу України застосувала штрафні санкції до відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"у розмірі 6290 грн.

Відповідно до актів від 26 серпня 2009 року №№ 660-696 про неподання вантажної митної декларації у визначений законодавством строк митним органом зафіксовано, що на адресу відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"прибув вантаж, який знаходиться під митним контролем та у передбачений законом 10-денний строк, вантажну митну декларацію відкрите акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод"не подало.

Підпунктом 7.3.6. пункту 7.3 статті 7 Закону України 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"регламентовано, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

На підставі вантажних митних декларацій здійснюється нарахування та сплата податку на додану вартість, який контролюється митними органами.

Таким чином, вантажна митна декларація є різновидом податкової декларації, контроль за поданням та достовірністю даних, а також своєчасністю сплати податку на додану вартість у якій здійснює митний орган.

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"контролюючий орган має право проводити камеральні перевірки, які проводяться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

У разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності (частина 1 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11 травня 2006 року № 370 (z0613-06) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 613/12487 (z0613-06) , митні органи самостійно визначають суми податкових зобов'язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11 травня 2006 року № 370 (z0613-06) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 613/12487 (z0613-06) , у випадку, зазначеному в пункті 2.1 цього Порядку (z0613-06) , митний орган складає та надсилає платнику податків податкові повідомлення за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (z0613-06) (форма "Р"- при здійсненні розрахунку сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій, нарахованих відповідно до підпунктів 17.1.1-17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за їх наявності.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що митний орган має право проводити камеральні перевірки, у тому числі і щодо своєчасності подання вантажних митних декларацій, а також застосовувати при виявленні порушень штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо розміру застосованих штрафних санкцій у податковому повідомленні форми "Р"від 10.09.2009 року № 66, який не відповідає вимогам підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"з огляду на таке.

Згідно вантажних митних декларацій отриманий позивачем вантаж прибув залізничним транспортом на станцію призначення одночасно, на адресу одного вантажоотримувача від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення у межах одного зовнішньоекономічного контракту. Тобто, вказаний вантаж підпадає під поняття партії товару, визначення якої наведено у пункті 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (574-97-п) . У такому разі акт про факт неподання вантажної митної декларації у визначений законодавством строк повинен бути складений за партію товару в межах одного зовнішньоекономічного контракту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.