Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Лиски Т.О.,

Малиніна В.В., Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області (далі –УПСЗН) на постанову Буського районного суду Львівської області від 1 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН про зобов’язання вчинити певні дії,

Звернувшись у травні 2009 року до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) )

вона як мати малолітнього ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що ця допомога їй виплачувалася відповідачем у розмірі, меншому, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , позивач просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з УПСЗН на її користь різницю недоплаченої допомоги за період із 1 травня 2007 року по 31 серпня 2008 року в сумі 5797,07 гривні.

Постановою Буського районного суду Львівської області від 1 червня 2009 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов’язано УПСЗН провести нарахування та виплату з 1 травня 2007 року по 31 серпня 2008 року ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким дії УПСЗН визнано неправомірними, зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (2240-14) за період із 9 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права при розв’язанні спору в частині задоволення позовних вимог, просить скасувати його рішення й ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

За змістом касаційної скарги в ній не наведено заперечень проти судового рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в касаційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ матерям передбачено виплату допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

ОСОБА_1, маючи дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за нею нагляд і мала право на отримування допомоги по догляду за дитиною в розмірі, встановленому частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Обґрунтовуючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16) ) дію статті 15 Закону № 2811-ХІІ зупинено на 2007 рік і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ (2811-12) визнано такими, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 8 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог про зобов’язання, зокрема, УПСЗН надати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811-ХІІ (2811-12) із 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Керуючись статтями 220, 222–224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Залишити касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня

2010 року – без змін.

Ця ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили через п’ять днів

після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.