Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Співака В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.2007 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14.03.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа: Хмельницький національний університет про перерахунок пенсії, стягнення недоплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди, -

У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа: Хмельницький національний університет про перерахунок пенсії, стягнення недоплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.2007 позов ОСОБА_1. було задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1., включивши розмір оплати праці за виконання науково-дослідних робіт за 1999 та в період з 01.01.2004 по 31.12.2005 в сумі 5 118,5грн. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1. суму недоплаченої пенсії за період з січня по жовтень 2006 в розмірі 1 123,29грн. та моральну шкоду в розмірі 1000грн. В решті позову було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14.03.2007 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому було залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.2007 - без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить, постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.2007 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14.03.2007 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 – 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Частина 2 статті 23 вищенаведеного Закону передбачає, що заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової (науково-педагогічної) роботи та інших надбавок, доплат та винагород за наукову (науково-педагогічну) діяльність, передбачених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 № 697 (697-98-п) затверджений Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та які не враховують при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій.

Доплати за виконання наукових та науково-дослідних робіт не віднесені до вказаного Переліку.

Враховуючи, що позивач хоча і не укладала угод цивільно-правового характеру, за які б вона отримувала винагороду, але виконувала наукові та науково-дослідні роботи за договорами, які укладалася Хмельницьким національним університетом із підприємствами, установами та організаціями, де вона працювала, та отримувала в бухгалтерії за ці роботи доплату, з якої проводилися утримання та нарахування в тих же розмірах, що і на заробітну плату за трудовим договором, в тому числі і до Пенсійного фонду України, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. з урахуванням вказаних доплат.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.2007 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14.03.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа: Хмельницький національний університет про перерахунок пенсії, стягнення недоплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.