Про скасування рішень про визнання митої вартості та стягнення надмірно сплачених коштів - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства "Компанія "Надежда" (далі - Підприємство) до Хмельницької митниці Державної митної служби України (правонаступником якої є Хмельницька митниця Міністерства доходів і зборів України; далі - Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України (далі - ГУ ДКС) у м. Києві, ГУ ДКС у Хмельницькій області, ГУ ДКС у м. Хмельницькому про скасування рішень про визнання митої вартості та стягнення надмірно сплачених коштів,

У квітні 2012 року Підприємство звернулося до суду із позовом, у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про визначення митної вартості товару від 19 вересня 2011 року №№ 400000006/2011/000185/1-400000006/2011/000188/1 (далі - спірні рішення); визнати протиправними та скасувати відмови Митниці в застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, оформлені листами від 15 грудня 2011 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства надмірно сплачений податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 90 137 грн 51 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що спірними рішеннями Митниця визначила митну вартість товару за попередньою ціною, визначеною у контракті, укладеному позивачем із Республіканським унітарним підприємством "Виробниче об'єднання "Белоруснефть" (далі - ВО "Белоруснефть"), проте сторони контракту в доповненнях до нього визначили кінцеву вартість товару. Внаслідок прийняття неправомірних рішень Підприємство здійснило митне оформлення товару за ціною, визначеною Митницею, у зв'язку з чим надмірно сплатило до державного бюджету ПДВ у сумі 90 137 грн 51 коп., який підлягає відшкодуванню на користь позивача. Крім того, Підприємство зверталося до Митниці з проханням переглянути спірні рішення, проте вона листами від 15 грудня 2011 року відмовила у їх перегляді.

Суди встановили, що Підприємство задекларувало Митниці згідно з вантажними митними деклараціями (далі - ВМД) від 7 вересня 2011 року товар (скраплений газ), придбаний у ВО "Белоруснефть" за контрактом від 25 липня 2011 року, за кінцевими цінами, визначеними у доповненнях до контракту від 25 липня 2011 року № 1 та від 3 серпня 2011 року № 2. Митниця прийняла спірні рішення, відповідно до яких митна вартість визначена на рівні попередньої ціни (641,6 євро за тонну). З цими рішеннями Підприємство не погодилось, однак здійснило митне оформлення вантажу за ВМД від 23 вересня 2011 року. Після звернення Підприємства до Митниці про перегляд спірних рішень остання листами від 15 грудня 2011 року в їх перегляді відмовила.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 2 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував спірні рішення, а також визнав протиправною відмову Митниці в застосуванні митної вартості, заявленої декларантом; постановив стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства надмірно сплачений ПДВ у розмірі 90 137 грн 51 коп.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Митниця зазначила, що в доданих до заяви рішеннях Вищого адміністративного суду України: постановах від 2 грудня 2014 року № К/800/27076/13 (К/800/31623/13), 18 грудня 2014 року № К/800/26515/13, 22 січня 2015 року № К/800/63876/14, 28 січня 2015 року № К/800/66465/13, 29 січня 2015 року № К/800/62335/14, ухвалах від 23 грудня 2014 року № К/800/65563/13, 24 грудня 2014 року № К/800/4885/14, 15 січня 2015 року № К/9991/38089/12, 22 січня 2015 року № К/800/9932/14 по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення Митного кодексу України 2002 (92-15) року (далі - МК), Бюджетного кодексу України (2456-17) , Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (339-2008-п) (чинного на час виникнення спірних відносин), Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (1766-2006-п) (чинного на час виникнення спірних відносин), Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (z1097-07) ; далі - Порядок повернення), Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362 (z1095-07) ; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії). Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалу суду касаційної інстанції.

Заява про перегляд оскаржуваного рішення суду касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що у справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що переплата митних платежів, яка утворилась унаслідок незаконного коригування митної вартості, підлягає стягненню з Державного бюджету України. При цьому, як зазначив касаційний суд, суди не встановили факту звернення позивача до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених платежів. У справах, копії рішень суду касаційної інстанції в яких додано до заяви, цей суд у тотожних правовідносинах дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення коштів. Зокрема, в ухвалі від 29 січня 2015 року № К/800/62335/14 він мотивував свій висновок тим, що питання про повернення переплати митних платежів може вирішуватися судом лише в тому разі, коли декларант звертався до митного органу із відповідною заявою, у задоволенні якої відмовлено.

Колегія суддів вважає, що аналіз судового рішення у справі, що розглядається, та наданих для порівняння рішень суду касаційної інстанції, зокрема, ухвали від 29 січня 2015 року № К/800/62335/14, дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував положення статті 264 МК, Порядку повернення та Порядку взаємодії.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства надмірно сплаченого ним ПДВ, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, послався на пункти 2, 7 Порядку взаємодії (z1095-07) .

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення (z1097-07) для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії (z1095-07) , керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення (z1097-07) помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії (z1095-07) на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням зазначеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення (z1097-07) та Порядком взаємодії (z1095-07) , на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.