ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" вересня 2010 р. м. Київ К-25106/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І., Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и в :
У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпроперовської області по нарахуванню і виплаті їй одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 8 500 грн. та наступної її виплати: одноразово –в сумі 3 400 грн. і щомісячно –по 425 грн. протягом наступних 12 місяців та сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2007 року по грудень 2007 року, включно, та стягнути з відповідача на її користь суми недоотриманої одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 506 грн., допомоги при народженні дитини, що виплачується протягом 12 місяців за період з березня 2007 року по грудень 2007 року, включно, в сумі 668, 70 грн., а також суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2007 року по грудень 2007 року, включно, у розмірі 4 302, 28 грн. Також позивач просила суд зобов’язати відповідача призначити їй решту суми допомоги при народженні дитини, яка виплачується протягом 12 місяців в розмірі 5 902,40 грн., тобто по 491,87 грн. щомісячно з 01 січня 2008 року до її повної виплати, а також встановити розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, з наступним підвищенням в порядку, встановленому законодавством України. Також ОСОБА_6 просила стягнути з відповідача на її користь 3000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2008 року вказані позовні вимоги було задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області по нарахуванню і виплаті на користь ОСОБА_6 сум державної допомоги при народженні дитини та сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 506 грн., а також заборгованість з виплати допомоги при народженні дитини, що виплачується протягом 12 місяців за період з березня 2007 року в сумі 668,70 грн. Зобов’язано відповідача призначити ОСОБА_6 решту суми допомоги при народженні дитини, яка виплачується протягом 12 місяців, в розмірі 5 902, 40 грн., тобто по 491,87 грн. щомісячно з 01 січня 2008 року до її повної виплати. Стягнуто з управління недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2007 року по грудень 2007 року, включно, у розмірі 4 302, 28 грн. Встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, з наступним підвищенням в порядку, встановленому законодавством України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року це рішення скасовано в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати ОСОБА_6 державної допомоги при народженні дитини, в частині стягнення з відповідача на користь останньої недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 506 грн., в частині стягнення з управління на користь позивача заборгованості з виплати допомоги при народженні дитини, яка виплачується протягом 12 місяців за період з березня 2007 року по грудень 2007 року, включно, в сумі 668,70 грн., в частині зобов’язання Управління праці та соціального населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області призначити ОСОБА_6 решту суми допомоги при народженні дитини, яка виплачується протягом 12 місяців, в розмірі 5 902,40 грн., тобто 491,87 грн. щомісячно з 01 січня 2008 року до її повного виплати, в частині стягнення з управління на користь ОСОБА_6 суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого по 09 липня 2007 року в сумі 2 254,33 грн., в частині встановлення позивачу розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що виплачується управлінням з 01 січня 2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, з наступним підвищенням в порядку, встановленому законодавством.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області просить скасувати зазначені судові рішення з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 також подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує одноразову державну допомогу при народженні дитини та державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", одноразова допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово в дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом наступних 12 місяців у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу зазначена допомога виплачувалась у відповідності із ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", з урахуванням приписів ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Задовольняючи позов в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати позивачу державної допомоги при народженні дитини, суд першої інстанції допустив помилку у застосуванні норм матеріального права, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманих сум допомоги при народженні та в частині зобов’язання призначити позивачу виплату решту суми цієї допомоги, яка виплачується протягом 12 місяців, в розмірі 5 902,40 грн., тобто по 491,87 грн. щомісячно з 01 січня 2008 року до її повної виплати. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) № 6-рп/07 положення абзацу третього частини другої ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"на 2007 рік, було визнано неконституційним та втратило чинність, тому загальний розмір такої допомоги повинен нараховуватись в сумі, кратній 22.6 прожиткового мінімуму, для дітей віком до 6-ти років з усіма послідуючими виплатами.
Однак такий висновок суду першої інстанції є помилковим, на що правильно звернув увагу апеляційний суд.
Як вже зазначалось, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) : пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення " Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В той же час, відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", допомога при народженні здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3 400 гривень, решта –протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .
В зв’язку з тим, що Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"в цій частині не визнавались не конституційними і тому діяли в часі на час виникнення таких спірних правовідносин, а також враховуючи те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) за часом прийнятий пізніше Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру державної допомоги при народженні дитини та порядку її виплати слід керуватись саме положеннями абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а тому правильно скасував в цій частині постанову суду першої інстанції та відмовив у задоволенні зазначених позовних вимог.
Щодо ж до вимог позивача про покладення на відповідача зобов’язання виплатити певну суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів зауважує, що призначення і порядок виплати цієї допомоги передбачені статтями 3, 13- 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 зазначеного встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) було призупинено пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).
Отже, висновок апеляційного суду про задоволення позову за період починаючи з 9 липня по грудень 2007 року є правильним.
Щодо 2008 року, то статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня –526,00 гривень, з 01 квітня –538,00 гривень, з 01 липня –540,00 гривень, та з 01 жовтня –557,00 гривень.
Вказаним законом частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) були змінені. Так, згідно нової редакції частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов’язання відповідача виплатити певну суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, з чим правильно не погодився суд апеляційної інстанції, який скасував в цій частині постанову місцевого суду та відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірив обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, і дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового скасування постанови суду першої інстанції.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційних скарг зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.
Оскаржуване рішення апеляційного суду, а також рішення суду першої інстанції в частині, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської Міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року та постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2008 року в частині, яка залишена без змін зазначеною постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав та у порядку, визначених статтями 236 -2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
С у д д і :