Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2007

у справі № 11/726/06-АП-3/401/06-АП-11/733/06-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом закритого акціонерного товариства "Торгівельний будинок "Електроснаб"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.03.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2007, позов задоволений: визнане нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 01.08.2006 № 0001052302/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 239262,00 грн. (в т.ч. 159508,00 грн. основного платежу та 79754,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт придбання товарів позивачем у ТОВ "ФінПромТрейд", ТОВ "Спецкомплектмонтаж"та на відповідність дій позивача з включення до податкового кредиту підтвердженої податковими накладними суми податку на додану вартість вимогам підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ).

В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7, ст. 9 Закону № 168/97-ВР.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що фактичною підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 18.07.2006 № 83/23-2/31831117, про порушення товариством підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2004 року, березень –травень 2005 року на загальну суму 159508,00 грн. (в т.ч. за вересень 2004 року на 7109,00 грн., за березень 2005 року на 37984,00 грн., за квітень 2005 року на 51990,00 грн., за травень 2005 року на 62425,00 грн.) та завищення від’ємного значення чистої суми податкових зобов’язань за липень 2005 року на 16470,00 грн. внаслідок формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ФінПромТрейд", ТОВ "Спецкомплектмонтаж", які не є платниками податку на додану вартість, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 у справі № 2-4168/05 визнані недійсними з моменту реєстрації (з 13.02.2004) установчі документи ТОВ "ФінПромТрейд", свідоцтво про реєстрацію ТОВ "ФінПромТрейд"платником податку на додану вартість, а рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2006р. у справі № 2-480\2006 - недійсними з моменту реєстрації (з 06.10.2003) статут ТОВ "Спецкомплектмонтаж", свідоцтво про реєстрацію ТОВ "Спецкомплектмонтаж"платником податку на додану вартість.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в редакції в редакції, чинній до 31.03.2005 (дата набрання чинності Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV (2505-15) ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно із абзацом 1, 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в редакції, чинній до 01.01.2007 (дата набрання чинності Законом України від 30.11.2006 № 398-V (398-16) ), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону (398-16) .

Суди попередніх інстанцій встановили, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту поставки, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить. В акті перевірки позивача зафіксований факт розрахунку позивача з постачальниками ТОВ "ФінПромТрейд"та ТОВ "Спецкомплектмонтаж". Факт поставки цими господарюючими суб’єктами позивачу електродвигунів та послуг з ремонту електродвигунів підтверджується використанням позивачем електродвигунів в господарській діяльності шляхом продажу іншим суб’єктам господарювання ( договори купівлі-продажу від 02.02.2004 № 02/02 з ВАТ "Дніпротяжмаш", від 01.03.2005 № 17/02/184 з ВАТ "Кривий Ріг Цемент", від 28.04.2005 № 632/05 з ЗАТ "Макіївський металургійний завод", накладні на відпуск цим підприємствам електродвигунів, податкові накладні на поставку електродвигунів позивачем цим покупцям (а.а.с.1-20 т. 3)). На момент поставки позивачу електродвигунів та послуг з їх ремонту ТОВ "ФінПромТрейд"та ТОВ "Спецкомплектмонтаж"перебували в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 12.03.2007, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.