Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                        Кривенка В.В.,

суддів:                            Гриціва М.І., Коротких О.А., 

                                   Кривенди О.В., Маринченка В.Л., 

                                   Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,

                                   Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБИ_1 до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця), третя особа - начальник Митниці Григор'єв Володимир Анатолійович, про скасування наказу,

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Митниці від 7 червня 2013 року № 77-о щодо припинення його перебування на державній службі в митних органах на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII (3723-12) ) за порушення Присяги державного службовця (далі - Присяга).

Оскаржуваний наказ виданий за результатами проведення співробітниками управління Служби безпеки України в Одеській області оперативно-слідчих заходів стосовно посадових осіб Митниці за підозрою в отриманні ними хабара під час виконання своїх службових обов'язків. Під час проведення оперативних заходів у головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Роздільна" Митниці ОСОБИ_1 було вилучено грошові кошти. У зв'язку з цим Котовська міжрайонна прокуратура Одеської області розпочала кримінальне провадження.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 23 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, позов задовольнив.

Одеський окружний адміністративний суд додатковою постановою від 12 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, зобов'язав Митницю поновити ОСОБУ_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Роздільна" Митниці.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що Митниця не довела факт вчинення ОСОБОЮ_1 протиправного діяння, яке б могло свідчити про порушення ним Присяги.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 жовтня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд вказав на те, що припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, яка виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, то неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.

Крім того, визнаючи протиправним оскаржуваний наказ, касаційний суд виходив із того, що Митниця не довела вчинення ОСОБОЮ_1 неправомірних дій, які б могли стати підставою для припинення перебування позивача на державній службі за порушення присяги та звільнення його з митних органів.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Митниця, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2014 року та прийняти нове судове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування заяви додала ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року (№ К/9991/49677/12), яку Верховний Суд України не може взяти до уваги, оскільки цим рішенням скасовано рішення попередніх судів, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Митниця також додала до заяви ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року (№ К/9991/50805/12), у якій, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, цей суд виходив із того, що позивач, допустивши порушенням вимог пункту 1.4 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення (z0753-08) , підпункту 3.1 пункту 3 Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет", вчинив умисне несумлінне виконання своїх службових обов'язків, що є порушенням Присяги. Такі дії є не дисциплінарним порушенням, а наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб'єкта зі спеціальним статусом. Тобто, звільнення позивача є не видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а наслідком порушення ним Присяги, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом № 3723-XII (3723-12) .

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.

Усуваючи розбіжності у застосуванні зазначеної норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - МК (4495-17) ) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону (3723-12) .

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону № 3723-XII: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції (254к/96-ВР) та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушення присяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом (3723-12) , якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 408 МК (4495-17) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом (4495-17) і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII (3723-12) .

Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу (4495-17) у митній службі України діє Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (2805-15) (був чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Статут).

В абзаці першому преамбули Статуту (2805-15) зазначено, що цей Статут (2805-15) визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту (2805-15) зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII (3723-12) .

Відповідно до статті 21 Статуту (2805-15) порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту (2805-15) до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту (2805-15) з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Наказом Державної Митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 (z0154-11) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України ( зареєстровано у Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 року за № 154/18892 (z0154-11) ; далі - Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції (z0154-11) визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції (z0154-11) службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції (z0154-11) з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (322-08) , Закону № 3723-XII (3723-12) , Статуту (2805-15) та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції (z0154-11) ).

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту (2805-15) , статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту (2805-15) , частині другій статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , МК (4495-17) , а в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII (3723-12) . Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту (2805-15) . Норми Закону № 3723-XII (3723-12) можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту (2805-15) , оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 травня, 4 червня, 17 вересня та 3 грудня 2013 року (№№ 21-403а12, 21-167а13, 21-231а13, 379а13 відповідно).

Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) , статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви Південної митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.