Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Леонтович К.Г.

Островича С.Е.

Чалого С. Я.

Черпіцької Л.Т.

Цуркана М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення, -

Постановою Червоноградського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_6 суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007,2008 роки у розмірі 5250 гривень.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням А № НОМЕР_1 від 13.02.2006.

Суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли правильного висновку, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися положеннями ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Судами встановлено, що відповідач, на час звернення з позовною заявою до суду, (24.07.2008 року) нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки не здійснив.

Зупинення дії положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , п.п. 11 п. 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , та N10-рп/2008 від 22.05.2008 (v010p710-08) .

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних відносин положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були недіючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Тому правильними є висновки судів щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення такої виплати за 2007 та 2008 роки відповідно до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Червоноградського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України (2747-15) .