ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"09" листопада 2010 р. м. Київ К-25110/08
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів – Смоковича М.І.
Мороз Л.Л.
Весельської Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В. (суддя –доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2008 року позивачка звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, надаючи їй допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався нормативно-правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
визнанні –неконституційними. Своїми діями відповідач грубо порушив її право на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України (254к/96-ВР)
, внаслідок чого позивачка постійно на протязі декілька років хвилювалася від того, що не могла надати своїм дітям необхідне матеріальне забезпечення.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування, призначення і виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнуто на користь позивача недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 3624,70 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року в сумі 2062,18 грн. і в цій частині відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині постанову залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення та відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що відповідач, надаючи позивачу допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався нормативно-правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
визнанні неконституційними. Своїми діями відповідач грубо порушив право позивача на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України (254к/96-ВР)
, внаслідок чого позивачка постійно на протязі декілька років хвилювалася від того, що не могла надати своїм дітям необхідне матеріальне забезпечення.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, п.14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
.
Згідно ч.2 ст.56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07)
положення абз. 3 ч. 2 ст. 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність.
Стаття 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"про зупинення дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
, втратила чинність з 09.07.2007 року.
Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив про те, що оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року (v0a6p710-07)
визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними) положення ст. 29 6, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45,46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення тому стягненню підлягає сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише за період з 09 липня по грудень 2007 року.
Згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 січня 2007 року –у розмірі 434 грн., з 01 квітня 2007 року –у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року –у розмірі 470 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що стягненню підлягає сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише за період з 09 липня по грудень 2007 року.
З огляду на викладене, постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення, постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
|
Судді
|
Смокович М.І
Мороз Л.Л.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненко О.В.
|