ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2010 р. м. Київ К-19767/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Смоковича М.І.,
Мироненка О.В.,
Горбатюка С.А.,
Чумаченко Т.А.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії і доплати,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області (далі –УПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю і раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтував тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також доплату непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій і доплати не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність. Однак, відповідач будь-яких дій не вчинив.
Просив суд, з врахуванням уточнених позовних вимог, визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій із розрахунку: державна пенсія –8 мінімальних пенсій за віком і додаткова пенсія –75 процентів мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2007 року, та доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю із розрахунку однієї мінімальної заробітної плати в сумі 440 гривень з 1 червня 2007 року та 460 гривень з 1 жовтня 2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано УПФ здійснити перерахунок доплати до пенсії позивачу, згідно статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 гривень щомісячно, а з 1 жовтня 2007 року –з розрахунку 460 гривень щомісячно.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Частинами першою та другою статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Дію положень статті 39 цього Закону було зупинено на 2007 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку в частині доплати, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та визначення періоду її здійснення.
У позовних вимогах ОСОБА_6 просить суд зобов’язати УПФ здійснити перерахунок, окрім доплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, ще й основної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, як вбачається, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не вирішив цих позовних вимог та не встановив щодо них відповідних обставин.
Оскільки, відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то прийняті у справі рішення обох інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 227 КАС України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.
При новому розгляді судам слід враховувати наведене та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.