Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Бережанська МДПІ)

на постанову господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006

у справі № 8а/42-513

за позовом приватного виробничого агропромислового підприємства "Світанок"(далі –ПП "Світанок")

до Бережанської МДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.08.2005 № 0000252332/0 в частині нарахування позивачеві 15813 грн. штрафних санкцій з ПДВ. Ухвалені у справі судові акти мотивовано відсутністю факту нецільового використання позивачем сум ПДВ, які підлягають акумуляції на спеціальному рахунку відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", тоді як чинним у період виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено відповідальності саме за неперерахування платником відповідних коштів на окремий дотаційний рахунок.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Бережанська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що всупереч вимогам пункту 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 (805-99-п) (далі –Порядок), ПП "Світанок"не перерахував на окремий дотаційний рахунок ПДВ у сумі 15813 грн., а тому названу суму податку слід вважати такою, що використана не за цільовим призначенням.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким ПП "Світанок"нараховано, зокрема, 15813 грн. штрафних санкцій з ПДВ, було прийнято на підставі виявленого Бережанською МДПІ в ході проведення комплексної документальної перевірки на предмет дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003 по 30.06.2005 факту неперерахування ПП "Світанок" як сільськогосподарським товаровиробником на дотаційний рахунок суми ПДВ у розмірі 15 813 грн., тоді як зазначені кошти було фактично використано позивачем за цільовим призначенням.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

В силу вимог абзацу дев’ятого пункту 15 Порядку (805-99-п) у разі нецільового використання цих коштів вони стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Приймаючи рішення про задоволення позову судові інстанції послалися на те, що у період, охоплений перевіркою, не було передбачено відповідальності саме за неперерахування на окремий рахунок сум дотацій.

Однак з таким висновком попередніх інстанцій погодитися не можна.

Адже, як встановлено судами, названою перевіркою Бережанської ОДПІ було охоплено період з 01.10.2003 по 30.06.2005 .

Згідно з пунктом 7 Порядку (805-99-п) (у редакції, що діяла до 17.03.2004 ) переробні підприємства щомісяця складають розрахунок нарахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на окремий рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здані молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період.

Втім постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 254 (254-2004-п) (яка набрала чинності з 18.03.2004 ) названу норму було доповнено частиною другою, за змістом якої не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням .

Таким чином, у період, охоплений перевіркою, відбулися зміни у законодавстві, внаслідок чого з 18.03.2004 фактично було запроваджено відповідальність за неперерахування сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок відповідних сум дотацій.

Отже, для правильного вирішення цього спору судам слід було встановити, коли саме (тобто до 18.03.2004 або після цієї дати) позивач повинен був перерахувати відповідні суми ПДВ на окремий рахунок і в залежності від цього зробити вмотивований висновок про те, чи підлягають застосуванню до позивача заходи відповідальності за таке неперерахування.

За таких обставин оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі № 8а/42-513 скасувати.

Справу № 8а/42-513 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.