ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" квітня 2010 р. м. Київ К-11141/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого: судді Сіроша М.В.
Суддів: Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Чалого С.Я.
Черпіцької Л.Т.
секретар
судового засідання Мудренко А.О.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоКлінінг"до Севастопольської міської ради, треті особи суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5, Севастопольська міська конкурсна комісія Севастопольської міської ради про визнання рішення конкурсної комісії Севастопольської міської ради від 06 жовтня 2006 року недійсним.-
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЕкоКлінінг"звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Севастопольської міської ради, треті особи суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5, Севастопольська міська конкурсна комісія Севастопольської міської ради про визнання рішення конкурсної комісії Севастопольської міської ради від 06 жовтня 2006 року недійсним про визнання орендаря земельної ділянки площею 0,03 га, розташованої по вул.. Катерна в м. Севастополі та визнання учасника конкурсу його переможцем.
Постановою господарського суду м. Севастополя від 29 листопада 2006 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним рішення Севастопольської міської конкурсної комісії Севастопольської міської Ради від 06.10.2006 по 7 питанню. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕкоКлінінг"визнано переможцем конкурсу, який відбувся 06.10.2006 по визначенню орендаря земельної ділянки площею 0,03 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул.. Карантинна-вул. Катерна.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2007 року апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Севастопольська міська рада подала касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 не погоджуючись з рішення суду першої та апеляційної інстанції подав касаційну скаргу в якій просить постанову господарського суду м. Севастополя від 29 листопада 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2007 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 підлягають задоволенню, а касаційна скарга Севастопольської міської ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.2006р. відбулось засідання Севастопольської міської конкурсної комісії по визначенню орендаря земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за участю двох учасників - позивача - ТОВ "ЕкоКлінінг" та СПД ОСОБА_5
При цьому, за підсумками голосування за пропозицію СПД ОСОБА_5 було віддано "7" голосів, опротив "1", утримались "4". За пропозицію ТОВ "ЕкоКлінінг" було віддано "1" голос, опротив "0", утрималось "4".
Судами встановлено, що за підсумками конкурсу конкурсною комісією було прийнято рішення про припинення конкурсу на підставі п. 2.5 та п. 3.6 Положення про проведення конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок та передачі матеріалів конкурсу до аукціону в зв'язку з тим, що ніхто з учасників конкурсу не набрав більшої кількості голосів.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суди виходили з того, що конкурс по визначенню орендаря земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було проведено конкурсною комісією з порушенням щодо визначення орендарів земельної ділянки несільськогосподарського призначення, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради №1350 від 14.10.2003 року в редакції від 13.09.2006 року. Також, суди дійшли висновку, що Севастопольською міською конкурсною комісією Севастопольської міської Ради положення пунктів 4.1 –4.10 "Положення про проведення конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок"не досліджувались, аналіз пропозицій учасників конкурсу не здійснювався та дані факти призвели до прийняття невірного рішення за результатами конкурсу.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки на виконання вимог ст.. 16 Закону України "Про оренду землі" (161-14) прийнято Положення про проведення конкурсу щодо визначення орендатора земельної ділянки, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 14 жовтня 2003 року №1350 відповідно до п.2.1. якого з метою дотримання принципів публічності та об’єктивності при організації та проведенні конкурсу для прийняття рішень про визнання переможця конкурсу на право оренди земельної ділянки утворюється спільна комісія Севастопольської міської ради та Севастопольської міської державної адміністрації, яка формується із представників міськради та держадміністрації –суб’єктів владних повноважень. Зазначена комісія не являється юридичною особою, оскільки виступає в якості тимчасового спеціального колегіального органу щодо визначення орендатора земельної ділянки.
Таким чином відповідачами у даній справі повинні виступати два суб’єкта владних повноважень. Отже, суди розглянули справу без залучення до участі в судовому процесі Севастопольської міської державної адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. ч.3 цієї ж статті передбачає, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального законів, які істотно вплинули на повноту з’ясування фактичних обставин справи і призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені у даній справи судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 задовольнити.
Касаційну скаргу Севастопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову господарського суду м. Севастополя від 29 листопада 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України (2747-15) ..
Судді :