ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" квітня 2010 р. м. Київ К-19448/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Брайка
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Горбенко К.Л.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 20.04.2010 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект"на постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2007
у справі № 11/204/07-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
за участю Прокуратури
про скасування податкового повідомлення рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Енергомехкомплект" звернулось до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №000062307/0-283 від 21.02.07 в частині податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 123870,00 грн.
У справу вступив прокурор на підставі повідомлення прокуратури Запорізької області №05/1-1670-07 від 12.03.07.
Постановою господарського суду Запорізької області від 19.04.2007 у справі №11/204/07-АП позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2007 у справі №11/204/07-АП скасовано постанову господарського суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №000062307/0-283 від 21.02.07 в частині визначення податкових зобов’язань у сумі 47100грн. (31400грн. основного боргу, 15700грн. штрафних санкцій). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2007 та залишити в силі господарського суду Запорізької області.
Відповідач також звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права. Податкова посилається в своїй касаційній на порушення норм матеріального та процесуального права також й судом першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволенню не підлягає, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект"підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідач за результатами проведеної документальної перевірки ТОВ "Енергомехкомплект" прийняв податкове повідомлення-рішення №000062307/0-283 від 21.02.07 про сплату 123870,00 грн. податку на додану вартість, з них: 82580,00 грн. - основний платіж, 41290,00грн. - штрафні (фінансові) санкції. .
Актом за результатами перевірки від 09.02.2007 встановлено порушення підприємством, на думку відповідача, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2003 по 30.09.2006 на загальну суму 82649,67 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу порушення підприємством, на думку відповідача, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями.
У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:
а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
б) дата отримання податкової накладної.
Статтею ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено данні, що повинна місити податкова накладна (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки), названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
не передбачає.
Статтею Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" (996-14)
передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарських операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, я брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначеними нормами Закону України "Про бухгалтерську облік та фінансову звітність в Україні" (996-14)
передбачено вичерпний перелік підстав бухгалтерського обліку господарських операцій та вимоги до первинних документів без переліку найменування чи якихось інших вимог до них, крім зазначених в цьому законі.
Як встановлено судами та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи позивач розрахувався за утримане обладнання та надані контрагентом послуги повністю, а суми податку на додану вартість, що були включені ним до складу податкового кредиту відповідних періодів, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними від 30.09.05р. №132, від 21.11.2005р. №20.
З огляду на зазначене, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції не з’ясував всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та не дослідив всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України та невірного застосування закону до одних правовідносин.
Протре, суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволенню не підлягає задоволенню, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект" підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2007 у справі № 11/204/07-АП скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект"задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2007 у справі № 11/204/07-АП – скасувати.
Залишити в силі постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.2007 у справі № 11/204/07-АП.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.