К-35771/09-С Про визнання постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору такою, що не відповідає нормам чинного законодавства - 01.04.2010 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2009 року у справі №2-а1291/08 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, -

У травні 2008 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося в суд з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною постанови державного виконавця від 22.04.2008 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 850 грн. за невиконання у строк, встановлений для добровільного виконання рішення суду про перерахування пенсії ОСОБА_1..

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що рішення суду про перерахування пенсії ОСОБА_1. не виконане з поважних причин, оскільки не надійшли відповідні документи, на підставі яких повинна бути перерахована пенсія, про що повідомлявся відповідач та ставилося питання про відстрочку виконання рішення до отримання відповідних документів, а стягнення виконавчого збору відповідно до ст. 46 Закону України " Про виконавче провадження" можливе після повного виконання рішення. Позивач вважає оскаржувану постанову відповідача такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

_________________________________________________________ ________

Справа № К-35771/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій настановлено, що державним виконавцем відповідача 31.01.2008 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Коропського районного суду про зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати ОСОБА_1. пенсію. Вказану постанову направлено позивачу із пропозицією про його добровільне виконання у строк до 06.02.2008 р.. Листом від 07.02.2008 р. позивач зобов’язав Головне управління УПФ в Чернігівській області виконати рішення в строк до 17 квітня 2008 р.. У зв’язку з невиконанням рішення суду в строк, визначений відповідачем, державним виконавцем відповідно ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова від 22.04.2008 р. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 850 грн.. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вважає вказану постанову такою, що не відповідає законодавству, оскільки позивач з поважних причин не міг виконати рішення, про що був повідомлений відповідач, крім того, постанова про стягнення виконавчого збору з виконання рішення немайнового характеру повинна прийматися після повного виконання рішення, а оскаржувана постанова прийнята до виконання рішення.

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, послалися на ті обставини, що позивачем не наведені поважні причини невиконання рішення суду у встановлені строки, а оскаржувана постанова державного виконавця відповідає вимога законодавчих норм.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

За обставинами справи постанова про стягнення з позивача виконавчого збору винесена відповідачем 22.04.2008 р., зобов’язання щодо виконання рішення встановлене до 17 квітня 2008 р.. Разом з тим, рішення суду про проведення перерахунку пенсії виконане 15.05.2008 р.. Згідно ч.1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується після виконання рішення немайнового характеру.

Виходячи з обставин справи, що виконавче провадження відкрите з виконання спору немайнового характеру, вищенаведеної законодавчої норми про можливість стягнення виконавчого збору після повного виконання рішення, а оскаржувана постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 22.04.2008 р. прийнята до виконання рішення, колегія суддів приходить до висновків, що постанова державного виконавця від 22.04.2008 р. про стягнення з позивача виконавчого збору не відповідає вимогам закону та являється протиправною.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови із задоволенням позовних вимог та визнанням оскаржуваної постанови відповідача протиправною.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови незаконною задовольнити.