Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої:

Гончар Л.Я.

Суддів:

Васильченко Н.В.

Розваляєвої Т.С.

Черпіцької Л.Т.

Матолича С.В.

при секретарі : Фурдичко Б.М.

з участю представника позивача Агевича К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 27 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року у справі за позовом Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправним окремого положення рішення, -

Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області звернулося до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправним окремого положення рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності за період з 1 липня 2005 року по 1 березня 2007 року, за результатами якої складений відповідний акт від 13 березня 2007 року № 04-21/006. 25 квітня 2007 року відповідач постановив вимогу №04-14/3208 про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії. Відповідно до даної вимоги позивачу пред’явлено вжити вичерпних заходів щодо надходження 5209,99 тис. грн., які своєчасно недоотримані внаслідок порушення чинного законодавства. Позивач просив суд скасувати окреме положення вимоги відповідача від 25 квітня 2007 року №04-14/3208 в частині вжиття вичерпних заходів щодо надходження 4919,73 тис. грн., які своєчасно недоотримані внаслідок порушення чинного законодавства.

Постановою господарського суду Луганської області від 27 серпня 2007 року позов Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області залишено без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 27 серпня 2007 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Контрольно-ревізійне управління в Луганській області, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами попрердніх інстанцій встановлено, що вимога "Про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії"прийнята за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 30 січня 2007 року по ІЗ березня 2007 року. Вимогою зазначено, що встановлено ряд порушень фінансової дисципліни, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5211,15 тис. грн.,, в тому числі: втрачено власних доходів 4876,96 тис. грн., які виникли внаслідок надання послуг, плату за які в повному обсязі отримують комерційні структури, та не відображено в бухгалтерському обліку і не отримано дебіторську заборгованість за послуги, які надавалися на платній основі, що призвело до недоотримання власних надходжень на загальну суму 42,77 тис. грн.

Позивачу пред'явлені вимоги, зокрема вжити вичерпних заходів щодо надходження 5209,99 тис. грн., які своєчасно недоотримані внаслідок порушення чинного законодавства.

Пункт 7 статті 10 Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"від 26 січня І993 року передбачає право контрольно-ревізійному управлінню пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що в основу спірної частини вимоги покладено факт втрати доходів, які позивач має можливість отримати при належному виконанні умов договору від 2 серпня 2005 року № 1256 внаслідок хибних викликів, пов'язаних з виїздом пожежно-рятувальних підрозділів. Обчислення збитків у сумі 4876962,2 грн. відповідач здійснив, виходячи із 290 хибних викликів, відповідно до даних Журналу реєстрації виїздів на хибні спрацювання АПС пожежно-рятувальними підрозділами. Відповідач також здійснив висновок, що позивачем були надані послуги з централізованого спостереження за протипожежним станом об'єктів на безоплатній основі.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в основу вимоги була покладена матеріальна шкода (збитки), правова можливість відшкодування якої можлива в межах господарських відносин.

Розмір зазначеної шкоди не визнаний контрагентами позивача, не відображений в його бухгалтерському та фінансовому обліку, а також в обліку іншої сторони.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначали, що доводи відповідача основані на умовах угоди та документів відомчого характеру, а не на первинних документах, які посвідчують факт виконання господарських операцій, складання за наслідками їх виконання первинних документів та їх відображення в бухгалтерському обліку.

Відповідачем не надано жодного доказу в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року (996-14) на підтвердження здійснення господарських операцій, а саме первинних документів, які б містили відомості про господарську операцію та підтверджували її здійснення, та фінансову звітність - бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результат діяльності та рух грошових коштів позивача за звітні періоди.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що вимога вжиття вичерпних заходів щодо надходження сум є передчасною і вимагати надходження можливої виручки не на підставі самого факту існування правочинну, який надає можливість ставити питання щодо отримання певних сум. а виключно при умові існування фактичної, підтвердженої та сформованої заборгованості з іншими особами (учасниками господарських відносин). Відсутність дебіторської заборгованості доводить те, що вимога винесена з питань використання неіснуючих фінансів.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови господарського суду Луганської області від 27 серпня 2007 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року не встановлено.

Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 27 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .