2-27/9561-2006А Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податку на доходи фізичних осіб - 10.03.2010 Прийняття

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007

у справі № 2-27/9561-2006А

за позовом Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій"

до Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим

третя особа - Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.

про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007, позов Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій"задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Керч №0000531701/0 від 10.04.2006 в частині визначення суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6214,90 грн. і штрафні санкцій у розмірі 12429,80 грн., а всього на суму 18644,70 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004 по 31.12.2005, за результатами якої складено акт №600/23-8/32882218 від 05.04.2006.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.6 ст.1, пп.3.2.5 п.3.2 ст.3, пп.6.3.2 п.6.3, пп.6.5.1, 6.5.2 п.6.5 ст.6, пп.4.2.1, 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.3.2 ст.3, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12 ст.9, пп.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"в частині неутримання і неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в 2004-2005 роках на суму 7395,80 грн.

Підставою для таких висновків стало встановлення факту сплати позивачем у період з липня 2004 року по серпень 2005 року СПД ОСОБА_1., згідно платіжних доручень, коштів за послуги по ремонту автотранспорту по актах виконаних робіт у 2004 році та ремонту власних і орендованих транспортних засобів у 2005 році у сумі 41592,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 6214,90 грн. з доходу отриманого в межах підприємницької діяльності.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000531701/0 від 10.04.2006 про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22190,21 грн., у т.ч. 7395,80 грн. основного платежу та 14794,41 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"(зі змінами та доповненнями) - згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

За визначенням норми пп.9.12.2 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб'якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому п.22.10 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) , крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до абз.3 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" (727/98) (зі змінами та доповненнями у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період, що перевірявся, СПД ОСОБА_1. здійснювалась підприємницька діяльність на умовах спрощеної системи оподаткування, що підтверджується наявністю відповідного свідоцтва про сплату єдиного податку. З 01.10.2004 даним суб’єктом підприємницької діяльності призупинено фінансово-господарську діяльність та здано свідоцтво платника єдиного податку у зв’язку з перевищенням в 3 кварталі 2004 року максимального розміру виручки. З 01.04.2005 даний підприємець відновив роботу на спрощеній системі оподаткування за видами діяльності оптова торгівля будматеріалами (пиломатеріалами), транзит, вантажоперевезення при наявності ліцензії.

Відповідно до положень ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що позивач, в розумінні п.1.15. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не є податковим агентом по відношенню до третьої особи, є правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятого судами попередніх інстанцій рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.