Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009

у справі № 4/27 (22-а-27202/08)

за позовом ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі –ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –ОСОБА_2,

відповідача –Шевченко О.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2007 № 0001461710/0, від 31.08.2007 № 0003581701/0, від 04.10.2007 № 0003581701/1 та від 20.12.2007 № 0003581701/2.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009, у позові відмовлено з тих підстав, що частка приватизаційного майнового сертифікату ОСОБА_1 у загальній сумі його первинного паю у колективному підприємстві "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"(далі –КП "КЗБН "Росинка") становить лише 3,62 %, тоді як решта цього паю була сформована за рахунок інших джерел. Відтак, за висновком судів, під час відчуження зазначеного паю податкова пільга, передбачена підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підлягає застосуванню лише пропорційно частці приватизаційного сертифікату, тобто щодо 3,62 % одержаного доходу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що позивачем здійснювалося відчуження майнового паю, одержаного в обмін на приватизаційний сертифікат, а тому сума доходу від такого продажу не підлягає включенню до об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб. На думку позивача, корпоративні права є єдиним об’єктом, в якому неправомірно виділяти окремі частки за джерелом їх формування.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- за договором купівлі-продажу від 06.06.2006 № 42/06, укладеним ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), позивач передав у власність покупцеві майнові права у вигляді паю співвласника у статутному фонді КП "КЗБН "Росинка"вартістю 118970,94 грн., ціна продажу за договором склала 594854,70 грн.;

- за договором купівлі-продажу від 23.06.2006 № 516/06, укладеним ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), останньому було передано у власність пай у статутному фонді КП "КЗБН "Росинка"вартістю 8378,23 грн.; ціна продажу за цим договором становила 41891,15 грн.;

- дохід від продажу зазначених корпоративних прав не було враховано позивачем під час сплати податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік, що обумовило прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.05.2007 № 00001461710/0, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов’язання з названого податку у розмірі 63824,35 грн., та податкове повідомлення-рішення від 31.08.2007 № 0003581701/0, за яким позивача зобов’язано сплатити 15 956,06 грн. податку з доходів фізичних осіб;

- інші оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті в ході процедури адміністративного оскарження названого акта індивідуальної дії та фактично дублюють зміст останнього;

- як вбачається з довідки КП "КЗБН "Росинка"від 20.03.2007 № 69, ОСОБА_1 брав участь у процесі первинної приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства "КЗБН "Росинка", причому сума первинного паю позивача була сформована за рахунок: внеску власних коштів - 16 000 крб. (0,16) грн., приватизаційного майнового сертифікату –30000 крб. (0,30) грн., розподілу вартості майна, придбаного на умовах оренди –123 610 крб. (1,24) грн. та розподілу прибутку, направленого на викуп заводу при приватизації – 659 204 крб. (6,59) грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо порядку оподаткування операції з відчуження названого майнового паю позивача.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

За приписом підпункту 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Згідно з підпунктом 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 названого Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

При цьому під терміном "інвестиційний актив" за змістом підпункту "а"підпункту 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 цього Закону розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Отже, з огляду на наведені законодавчі норми суди дійшли вірного висновку, що відчуження ОСОБА_1 майнового паю у статутному фонді КП "КЗБН "Росинка"є за своєю правовою сутністю операцією з продажу інвестиційного активу, дохід від якого підлягає включенню до річного оподатковуваного доходу.

Водночас в силу вимог підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Отже, при обчисленні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у вигляді корпоративних прав у статутному фонді підприємства підставою для невключення до об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум доходу внаслідок відчуження таких активів є використання у приватизації підприємства приватизаційного сертифікату фізичної особи –продавця цих активів.

В даному разі, як вбачається з установлених судовими інстанціями фактичних даних та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, частка приватизаційного майнового сертифікату ОСОБА_1, що дає право на застосування зазначеної пільги, у формуванні майнового паю позивача під час приватизації КП "КЗБН "Росинка"склала лише 3,62 % у загальній вартості цього паю.

Відтак слід погодитися з наданою судами правовою оцінкою обставин, згідно з якою до річного оподатковуваного доходу позивача не включається лише 3,62 % доходу, одержаного від продажу названого майнового паю.

Судами було з’ясовано, що названу пільгу було враховано податковим органом при обчисленні суми податку з доходів фізичних осіб згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги не відповідають наведеним нормам матеріального права та не спростовуються висновків попередніх інстанцій, а тому не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України.

За таких обставин передбачені законом підстави для скасування правильних та обґрунтованих рішень місцевого та апеляційного судів зі спору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2009 у справі № 4/27 (22-а-27202/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.