15/139-07-3355 Про скасування податкових повідомлень-рішень - 16.02.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Одеської області від 06.07.2007 року у даній справі позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001682350/0 від 09.10.2006 р., №0001682350/1 від 23.11.2006 р., №0001682350/2 від 23.01.2007 р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 155 807,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 73 702,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 року скасовано постанову Господарського суду Одеської області від 06.07.2007 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового та валютного законодавства Договору № 97-0 про сумісну діяльність між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Алді" за період з 01.10.2003 р. по 31.03.2006 р.

За результатами проведеної перевірки та процедури адміністративного оскарження ДПІ у м. Іллічівську прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0001682350/0 від 09.10.2006 р., №0001682350/1 від 23.11.2006 р., №0001682350/2 від 23.01.2007 р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 155 807 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 73 702 грн., всього на суму 229 509 грн., за порушення вимог п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94-ВР (334/94-ВР) ).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алді" укладено договір про спільну діяльність № 97-0 від 17 квітня 2002 року, відповідно до п. 1.1 якого сторони договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації Комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з порту автотранспортом.

Згідно п. 1.4, п. 1.2 вказаного договору метою спільної діяльності є запровадження вдосконалених технологічних схем пропуску вантажів та автотранспорту через кордон України, створення необхідних умов та забезпечення ефективного прискореного виконання процедур з митного контролю оформлення вантажів та транспортних засобів. Реконструкція та створення Комплексу здійснюється на території складу № 27 порту, загальною площею 2,2 га, у тому числі 5760 кв.м критої складської площі.

Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" було передано у сумісну діяльність основні засоби загальною вартістю –4 191 664,00 грн. (приміщення складу № 27), що складає 55,1% від загального внеску, згідно додаткової угоди № 4 від 03.11.2003 р.; а ТОВ "Алді" передало у сумісну діяльність згідно вказаної додаткової угоди основні засоби та матеріальні цінності на суму 56 373,47 грн., витрати на реконструкцію складу порту 3 327 098,32 грн. та грошові кошти у сумі 27 332,55 грн., що у грошовому вигляді склало 3 410 804,34 грн. та становить 44,9% від загального внеску. При цьому позивач також зазначає, що в результаті діяльності сторін було побудовано новий об'єкт –адміністративно-складський комплекс первинною вартістю, яка складається з вартості внеску порту та ТОВ "Алді" у відповідності з додатковими угодами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що оскільки при створенні договору спільної діяльності, як окремого платника податків, позивачем не витрачено кошти на придбання основних фондів, тому у податковому обліку таке придбання не відображається та податкова амортизація на основні засоби не нараховується, а відтак податковим органом правомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №334/94-ВР передбачено, що для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Згідно пункту 1.2 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Відповідно до пункту 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закон №334/94-ВР облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку".

Порядком складання Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПА України від 30.09.2004р. №571 (z1388-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2004р. за №1388/9987 (z1388-04) , встановлено, що при заповненні рядку звіту з кодом рядку 04.10. слід керуватись пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7., ст. 8, ст. 9 Закону № 168/97- ВР.

Як зазначено в акті перевірки, відповідачем встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 155 807 грн. Так, в акті перевірки від 29.09.2006 р. зазначено, що в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону 334/94-ВР до складу валових витрат у зв'язку з проведенням спільної діяльності в 2003 р., 2004 р., 2005 р., та 1 кв. 2006 р. було зайво включено суму амортизаційних відрахувань, нараховану на передане як внесок до сумісної діяльності майно у розмірі 589 294 грн.

Відповідач вважає, що витрати на придбання основних засобів, які були передані в сумісну діяльність, здійснив кожен із учасників сумісної діяльності поза рамками сумісної діяльності, що є частиною власної господарської сумісної діяльності, а тому відповідно до вимог п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону такі витрати амортизації не підлягають.

З таким висновком обґрунтовано не погодився господарський суд першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 13 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2004 р. за № 571 (z1388-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2004 р. за № 1389/9988 (z1389-04) , у разі коли основні фонди платника податку –учасника спільної діяльності використовуються як у власній господарській діяльності, так і у спільній діяльності, частина амортизаційних відрахувань за цими основними фондами враховується у звіті та додатку до нього в сумі, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду за цими фондами, як сума доходів, отриманих від спільної діяльності, відноситься до загальної суми таких доходів та валових доходів, отриманих цим платником від власної господарської діяльності.

Таким чином, якщо основні фонди учасника спільної діяльності не використовуються у власній господарській діяльності, амортизаційні відрахування за цими фондами враховуються у звіті та додатку у загальній сумі нарахованих амортизаційних відрахувань в рамках договору спільної діяльності.

Також відповідач посилається на те, що в порушення п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат у зв'язку з проведенням спільної діяльності в 1 кварталі 2006 року було зайво включено суму витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, переданих як внесок до спільної діяльності у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів, у розмірі 11 435 грн. При цьому відповідач вказує, що витрати на придбання основних фондів, переданих у спільну діяльність, були здійснені ДП "Іллічівський морський торговельний порт" поза рамками сумісної діяльності.

Судами встановлено, що згідно п. 4.11 договору № 97-0 про спільну діяльність від 17.04.2002 р. ремонт, інше поліпшення майна, переданого у спільну діяльність, здійснюються сторонами, виходячи з графіків капітального і планово-попереджувального ремонтів майна порту і ТОВ "Алді", затверджених відповідними службами сторін. Витрати на ремонт, поліпшення і модернізацію майна, переданого сторонами в спільну діяльність, у частині, віднесеній відповідно до діючих вимог податкового обліку на валові витрати, здійснюються за рахунок засобів спільної діяльності.

Таким чином, враховуючи, що передача основних фондів в спільну діяльність у відповідності з п.п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону 334/94-ВР прирівнюється до придбання, правильними є висновки суду першої інстанції, що позивачем правильно розраховано залишкову вартість основних фондів на початок року та не перевищено 10% ліміт на витрати, пов’язані з поточним ремонтом основних фондів.

Так, відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону амортизації підлягають витрати на придбання (виготовлення) основних фондів, тому у відповідності з положеннями п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону 334/94-ВР витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, в сумі 11 435 грн. правомірно віднесені до складу валових витрат у спільній діяльності.

Отже, у зв'язку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону 334/94-ВР податковим органом неправомірно визначено позивачу суму податку на прибуток в розмірі 229 509 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 року з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі постанови Господарського суду Одеської області від 06.07.2007 року.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 року скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Одеської області від 06.07.2007 року по справі № 15/139-07-3355А.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.