Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів –Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Гордійчук М.П., Розваляєвої Т.С.,

Кравченко О.О.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ДП "Видавництво і друкарня "Таврида" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2008 р. у справі за позовом ДП "Видавництво і друкарня "Таврида" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про скасування рішення, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2008 р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2008 р. у справі за позовом ДП "Видавництво і друкарня "Таврида" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені відмовлено в позові.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим №175 від 07.02.08р. "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків"є правомірним та законним.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ДП "Видавництво і друкарня "Таврида" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2008 р. скасувати. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17 травня 2007 року Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида"подало до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті за квітень 2007 року. Згідно даних рядків 8, 8.1, 8.2 вищевказаного розрахунку позивач зобов’язаний сплатити 69760,93 грн. страхових внесків за розрахунком 4%, 32%, 42%. Страхові внески за квітень 2007 року були перераховані відповідачем 07.12.07, 12.12.07, 17.12.07, 19.12.07, 27.12.07, 10.01.08 у зв’язку із чим прострочення за платежами перевищило 90 днів.

Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ( Закон № 1058-IV (1058-15) ) страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"(в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум –у разі їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не нарахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

При цьому Закон не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків.

Вірним є посилання судів на ч. 1 п. 12 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"відповідно до якої нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим №175 від 07.02.08р. "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків" на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до позивача були застосовані фінансові санкції, штраф в розмірі 34880,47 грн. та нараховано пеню за період з 21.05.07 по 10.01.08 в розмірі 14659,88 грн.

З огляду на викладене, спірне рішення відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин і обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону при цьому не допущено.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державного підприємства видавництво і друкарня "Таврида"відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2008 р. у справі №2-29/2392-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 237 - 239 КАС України.