К-38394/06 Про стягнення вихідної допомоги та грошової компенсації при звільненні - 10.02.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14.09.2006 та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2006 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України про стягнення вихідної допомоги і грошової компенсації при звільненні, недоплаченої пенсії та моральної шкоди, -

У липні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України про стягнення вихідної допомоги і грошової компенсації при звільненні, недоплаченої пенсії та моральної шкоди.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.09.2006 позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на його користь 57 612, 16грн. вихідної допомоги, 2 079, 8грн. грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування, 5 741, 48 недоплаченої пенсії за період з 07.04.2005 по 11.10.2005. В частині стягнення 10 000грн. моральної шкоди відмовлено. Судові витрати повернуто позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2006 апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області було залишено без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14.09.2006 –без змін.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14.09.2006 та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2006 скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 в частині стягнення з Полтавського міського управління УМВС в Полтавській області заборгованості з одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористане речове майно.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач працював начальником відділу по РОС Полтавського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Відповідно до наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.04.2005 № 50 о/с ОСОБА_4 було звільнено зі служби у відставку за п.п. "а" п. 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п) (за віком). При звільненні позивачу була нарахована вихідна допомога в сумі 82 616, 16грн., з якої на момент розгляду справи у суді не виплачено 57 612, 16грн, а також не виплачено нараховані 2 079,80грн. грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування. Крім того, на думку позивача, йому неправомірно було обмежено розмір пенсії за період з 07.04.2005 по 11.10.2005.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні із служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Пунктом 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за нестримане речове майно.

Пунктом 90 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2003 № 1236 передбачено, що особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, виплата грошового забезпечення проводиться, тим хто обіймав на день звільнення посади –до дня здачі справ включно, при цьому на здавання справ надається не більше 20 днів з дня отримання органом внутрішніх справ наказу про звільнення.

Враховуючи, що всупереч вищенаведеному законодавству вихідна допомога та грошова компенсація за формене обмундирування в повному обсязі не була виплачена, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо порушень прав ОСОБА_4 з боку відповідача.

Також колегія судів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що належним відповідачем по данні справі є управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, адже саме воно є головним розпорядником бюджетних коштів в структурі органів внутрішніх справ Полтавської області.

Однак колегія суддів не погоджується з висновками судів щодо стягнення на користь позивача 5 741, 48 недоплаченої пенсії за період з 07.04.2005 по 11.10.2005.

Так, частиною 4 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"(в редакції від 25.03.2005) було передбачено, що загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсій, що призначаються відповідно до цього Закону, не повинна перевищувати максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, визначеної законодавством на час призначення пенсії. Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 (v008p710-05) № 8-рп положення частин четвертої, п'ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року N 2505-IV (2505-15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, обмеження максимальних розмірів грошового забезпечення з якого призначається пенсія, в період з 07.04.2005 по 11.10.2005 здійснювалося відповідачем на підставі чинного на той період законодавства, а тому вимоги щодо перерахунку пенсії за цей період є безпідставними.

Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але тільки в частині помилково застосовано матеріальний закон, то відповідно до частини 4 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції –зміні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Із урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2006 підлягає скасуванню, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 14.09.2006 –зміні в частині стягнення на користь позивача 5 741, 48 недоплаченої пенсії за період з 07.04.2005 по 11.10.2005.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2006 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України про стягнення вихідної допомоги і грошової компенсації при звільненні, недоплаченої пенсії та моральної шкоди –скасувати.