Про визнання нечинними рішень ДПІ - 20.05.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліліт - Фаст"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя (далі –відповідач) про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000022303/0 від 08 січня 2008 року та № 0000032303/0 від 08 січня 2008 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03 березня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0000022303/0 від 08 січня 2008 року та № 0000032303/0 від 08 січня 2008 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року постанову господарського суду Запорізької області від 03 березня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення № 0000022303/0 від 08 січня 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності –господарської одиниці ресторану "Олімп", розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова, 15, що належить суб’єкту підприємницької діяльності ТОВ "Ліліт - Фаст", за результатами якої було складено акт від 25 грудня 2007 року № 007438/08260280/2308.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що мало вираз у незастосуванні реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 3026,50 грн., невидачі розрахункового документа встановленої форми на суму 3026,50 грн. та невідповідності готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 86,58 грн.; та порушення позивачем пункту 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", яке полягало у відсутності оригіналу торгового патенту на видному для огляду місці.

08 січня 2007 року на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000022303/0, яким на підставі статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"та згідно пункту 1 статті 17, статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"до ТОВ "Ліліт - Фаст"було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15565,40 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000032303/0, яким на підставі статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"та згідно статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"до ТОВ "Ліліт - Фаст"було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки послуги, за які покупцем була внесена передплата у розмірі 3000,00 грн., повинні бути виконані у майбутньому, у позивача були відсутні підстави для видачі розрахункового документа. Також суд відзначив, що оскільки оригінал торгового патента знаходився у головного бухгалтера, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій також відсутні.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, виходив з того, що продаж двох пачок сигарет "Marlboro"вартістю 4,75 грн. кожна та двох чашок чаю "Граф Орлов"вартістю 8,50 грн. потребує проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій з видачею особі, яка отримує товар, розрахункового документу встановленої форми. Невідповідність готівки на місці проведення розрахунків підтверджується описом наявних грошових коштів, а доводи позивача про знаходження оригіналу торгового патента у головного бухгалтера та використання суб’єктом підприємницької діяльності копії торгового патенту не спростовують висновків акту перевірки, в зв’язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за вказані порушення. В частині задоволених позовних вимог про визнання нечинним рішення № 0000022303/0 від 08 січня 2008 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000,00 грн. суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"органам Державної податкової служби України надано право здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції під час реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого між продавцем і покупцем правочину.

Згідно з абзацом 15 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) , зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) –це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуги), дата і час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) (далі –Порядок), передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

У пункті 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратором розрахункових операцій з використанням операцій "службове внесення"та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Із прийняттям позивачем завдатку за організацію та обслуговування банкету між ТОВ "Ліліт - Фаст"і замовником фактично було укладено угоду щодо надання послуги та здійснено реалізацію останньої, тому отримані кошти мали б бути проведені через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику.

Оскільки позивачем не були виконаю вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибного висновку про те, що положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) пов’язує необхідність роздрукування та видачі розрахункового документу з проведенням розрахункової операції на повну суму безпосередньо при продажу товарів, виконання робіт або наданні послуг.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року в частині задоволених позовних вимог щодо визнання нечинним рішення № 0000022303/0 від 08 січня 2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000,00 грн. підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перегляд рішення суду апеляційної інстанції здійснений судом касаційної інстанції в межах касаційної скарги, як того вимагає частина 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатом якого Вищим адміністративним судом України не було встановлено порушення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року в частині задоволених позовних вимог щодо визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя № 0000022303/0 від 08 січня 2008 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліліт - Фаст" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000,00 грн. скасувати.