ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду
України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І.,
Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., –
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області (далі – управління ПФУ, ПФУ відповідно) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Стрию та Стрийському районі Львівської області (далі – відділення Фонду, Фонд відповідно) про зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У червні 2012 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило суд зобов’язати відділення Фонду включити до акта звірки про відшкодування 306 082 грн 14 коп. – суму адресної допомоги, виплаченої управлінням ПФУ з вересня 2011 року по квітень 2012 року, та зобов’язати відповідача у подальшому відшкодовувати зазначену допомогу.
На обґрунтування позовних вимог управління ПФУ зазначило, що відділення Фонду не прийняло заявлені суми до відшкодування та причини неприйняття відмови не зазначило, тому управління ПФУ просило суд спонукати відповідача до вчинення зазначених дій у судовому порядку.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 9 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, у задоволенні позовних вимог управління ПФУ відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 грудня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління ПФУ на вказані вище судові рішення у справі, що розглядається, відмовив.
Не погоджуючись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року, управління ПФУ звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах. Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 липня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування заяви додало копію постанови Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2008 року (справа № К-37970/06 (rs2952168)
), яка, на думку управління ПФУ, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява управління ПФУ про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.
У постанові, наданій на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відділення Фонду зобов’язане приймати до заліку витрати ПФУ щодо виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника.
Натомість у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини другої статті 213, пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому касаційний суд зазначив, що касаційна скарга управління ПФУ є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів на підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи.
Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у спорах цієї категорії (зокрема, у постановах від 28 листопада 2011 року № 21-366а11, 19 березня 2012 року № 21-364а11, 10 червня 2014 року № 21-154а14), яка полягає у тому, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (z0376-03)
; далі – Порядок), не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору. У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги саме про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред’явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки.
Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
|
О.Ф. Волков
П.В. Панталієнко
М.І. Гриців
О.Б. Прокопенко
О.А. Коротких
І.Л. Самсін
О.В. Кривенда
О.О. Терлецький
|