Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши розгляд справи у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит про визнання дій незаконними, зобов’язання донарахувати і виплатити пенсію інваліду ЧАЕС за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року,

У 2008 році позивачі звернулися в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит про визнання дій незаконними, зобов’язання донарахувати і виплатити пенсію інваліду ЧАЕС із 01 січня 2006 року. Свої вимоги мотивуютьтим, що вони є інвалідами 2-ї групи (ОСОБА_1, ОСОБА_2) та 3-ї групи (ОСОБА_3) від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як інвалідам 2-ї групи по захворюванню, якого причинний зв’язок із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 8-ми мінімальних пенсій віком, а також призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. У 2006 та 2007 роках законодавчо були встановлені розміри мінімальної пенсії за віком, але Пенсійнний фонд м. Антрацита виплачував пенсію в значно менших розмірах, чим передбачено Законом. На звернення позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перерахунок пенсії з 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком, йому було відмовлено. Просили зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до нарахувати та виплатити йому пенсію у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005 року, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити їм підвищення як інвалідам війни 2-й групи –350 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. Зобов’язати відповідача підвищувати розмір державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"ОСОБА_3, як інваліду 3-ї групи по захворюванню, якого причинний зв’язок із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 6-ми мінімальних пенсій віком, а також призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. У 2006 та 2007 роках законодавчо були встановлені розміри мінімальної пенсії за віком, але Пенсійний фонд м. Антрацита виплачував пенсію в значно менших розмірах, чим передбачено Законом. На звернення про перерахунок пенсії з 6-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з 50% мінімальної пенсії за віком, ОСОБА_3 було відмовлено. Просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до нарахувати та виплатити йому пенсію у розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005 року, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому підвищення як інвалідам війни 2-й групи –350 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., зобов’язати відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсії з 01.05.2008 року як інваліду 2-ї групи. Зобов’язати відповідача підвищувати розмір державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і віднесені до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2 групи призначається у розмірі –75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по 2 групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком (частина четверта статті 54 Закону). При цьому, зазначений закон передбачає здійснення перерахунку пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто, законодавець чітко врегулював порядок нарахування пенсії та здійснення перерахунку у бік збільшення кожного разу, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Із 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, і яким встановлено на 2006 рік мінімальний розмір пенсії за віком в сумі 359 грн.

Обрахунок державної та додаткової пенсій та пенсія за віком та розмір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування").

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" (966-14) , а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) , згідно якого, прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.