Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держаної адміністрації, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України за касаційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року,

У грудні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держаної адміністрації, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України про неправомірність дій відповідачів щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 –2007 роки, відповідно до його статусу та просив суд зобов’язати відповідачів сплатити йому не донараховані суми щорічної допомоги в розмірі 5067,25 грн.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.08.2008 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради сплатити ОСОБА_1 1760 грн. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши рішення суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбачену Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . В період з 2004 по 2007 рік позивач отримав 780 грн. зазначеної допомоги.

Задовольняючи частково скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується При обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено, тому, у зв’язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".

Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , Міністерство Фінансів України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Зі справи вбачається, що вона вирішена судом першої інстанції у складі одного судді. Справа розглянута і вирішена неповноважним складом суду.

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу та вирішив питання про права та обов’язки Міністерства Фінансів України та Державного казначейства України у відсутності їх представників.

При ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені вище порушення норм процесуального закону.

З огляду на викладене, рішення суду не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Згідно правил п.4 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.