ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" вересня 2009 р. м. Київ К-11005/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів – Смоковича М.І.
Горбатюка С.А.
Весельської Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В. (суддя –доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора праці Мягкової Олени Геннадіївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за касаційною скаргою Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 14 листопад 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2007 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2006 року позивачка звернулася в суд із позовом до Державного інспектора праці Мягкової Олени Геннадіївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги мотивує тим, що 19 квітня 2006 року на адресу підприємства було направлено постанову державного інспектору праці Мягкової О.Г. від 17 квітня 2006 року про накладення штрафу за порушення ст. 188-6 КУпАП в розмірі 170 гривень. Зазначену постанову вважає необґрунтованою та незаконною, прийняту з порушенням ст. 254 КУпАП, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідачем не було з’ясовано питання провини у скоєнні правопорушення. Вважає, що є обставини, що виключають провадження по справі, оскільки відсутня її провина у невиплаті заборгованості з заробітної платні, яку було призначено погасити. Усе майно та немайнові права ВАТ "Горлівчанка"знаходяться у податковій заставі з 01 червня 2004 року та по теперішній час. ВДВС Центрально-міського району було накладено арешт на рахунки ВАТ "Горлівчанка"у зв’язку з виконавчим провадженням. За таких обставин керівник позбавлений можливості розпоряджатися грошовими коштами на рахунках банку та майновими правами. Просить відмінити постанову інспектора праці Мягкової О.Г. від 17 квітня 2006 року про накладення штрафу у розмірі 170 гривень за порушення ст. 188-6 КУАпП.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 14 листопад 2006 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що позивачка є головою правління ВАТ "Горлівчанка". У жовтні 2005 року відповідачем було складено акт перевірки дотримання законодавства про працю, яким виявлено порушення законодавства про працю, зокрема, порушення терміну виплати працівникам заробітної платні та інших обов’язкових виплат. 26 жовтня 2005 року відповідачем у зв’язку зі складенням зазначеного акту позивачеві було видано припис з п’яти пунктів про погашення заборгованості по заробітній платні працівникам та інших обов’язкових виплат у встановлені строки. Зазначено, що необхідно у термін до 16 січня 2006 року інформувати відповідача про вжиті заходи виконанню припису.
21 березня 2006 року відповідачем проведено перевірку, у ході якої було встановлено, що позивачка не виконує у повному обсязі п. 6 припису, і в повному обсязі п.п. 1-5 (акт № 05-05-021/0019). 27 березня 2006 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивачки по ст. 188-6 КУпАП. Протокол було складено за відсутності позивачки, яка не була повідомлена. Постановою відповідача № 05-05-021/-0016-0005 від 17 квітня 2006 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 188-6 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.
Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив про те, що 14 травня 2005 року ВДВС Центрально-міського району м. Горлівки наклало арешт на грошові кошти ВАТ "Горлівчанка"у зв"язку із виконанням рішення суду та стягнення заробітної плати.
Також судом встановлено, що у червні 2004 року все майно та майнові права ВАТ "Горлівчанка"знаходяться у податковій заставі по теперішній час, що підтверджено витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адімінстративне правопорушення –це протиправна, винна навмисна дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільний порядок, власність, права та свободи громадян. зазначений порядок управління, та за які за законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП, обставинами, які підлягають з"ясуванню при розгляді адміністративного правопорушення, зокрема, є вина особи у скоєнні правопорушення.
Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив, що відповідачем не враховано ту обставину, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, обставини, які підлягають з"ясуванню при розгляді адміністративного правопорушення, зокрема, є вина особи у скоєнні правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка не мала реальної можливості виконати приписи відповідача з об"єктивних причин, тому відсутня позивачки вина, а отже відсутній склад адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області залишити без задоволення, постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 14 листопад 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Головуючий Судді О.В. Мироненко