К-17600/09 Про перерахунок пенсії - 22.09.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 22 листопада 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перерахунок пенсії,-

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 22 листопада 2009 року позов задоволено.

Визнано незаконними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в перерахунку ОСОБА_2 та ОСОБА_1. пенсії як учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідам ІІ групи, хвороба яких пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі меншому восьми мінімальних пенсії за віком та визнано за ними право на перерахунок та виплату їм пенсії.

Визнано, що ОСОБА_2 має право на перерахунок та виплату йому пенсії з 03 квітня 2007 року та ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату йому пенсії з 08 квітня 2007 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та плату розміру пенсії ОСОБА_2 з 03 квітня 2007 року та ОСОБА_1 з 08 квітня 2007 року, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з послідуючим перерахунком її у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року постанову Ставищенського районного суду Київської області від 22 листопада 2009 року змінено.

Визнано, що ОСОБА_2 має право на перерахунок та виплату йому пенсії з липня 2007 року та ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату йому пенсії з липня 2007 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та плату розміру пенсії ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року та ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з послідуючим перерахунком її у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та письмові заперечення на неї, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що позивачі внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, визнані інвалідами ІІ групи та належать до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому позивачі звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, де перебувають на обліку як пенсіонери, з заявами про нарахування державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтею 50 та статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в проведенні перерахунку пенсії їм було відмовлено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач повинен провести нарахування та виплату пенсій позивачам, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Висновок судів відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Нормами статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин правильним та таким, що відповідає Закону, є висновок судів попередніх інстанцій, що позивачі мають право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивачів є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, закріплення у статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" положення, яким передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України має визначати зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час встановлення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, висновок судів про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов’язанні провести перерахунок призначеної позивачам пенсії по інвалідності та додаткової пенсії є вірним.

При цьому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за доцільне, виключити з резолютивної частини рішення суду апеляційної інстанції вказівку про зобов’язання відповідача вподальшому проводити перерахунок пенсії позивачів в разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки висновок суду про покладення на відповідача такого обов’язку є передчасним.

Отже, в решті постановлене у справі судове рішення апеляційного суду, яким змінено постанову суду першої інстанції, є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 22 листопада 2009 року в незміненій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перерахунок пенсії – залишити без зміни, виключивши з резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року вказівку про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вподальшому проводити позивачам перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням мінімального розміру пенсії за віком.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.